ДЕНЬ ПОЯВИ ШРІ РАМАНУДЖАЧАРЬЇ – 13 КВІТНЯ 2024 РОКУ

Одним з основних учнів Санньясі Ямуначарьї був Шрі Шайлапурна. Він мав дві сестри, старшу з яких звали Кантіматі, а молодшу — Діптіматі. Кантіматі була одружена з дуже благочестивим брахманом, якого звали Асурі Кешавачарья. Він майстерно виконував усі п’ять видів жертвопринесення вогню і тому був відомий також як Сарвакрат.

Минали роки, і подружня пара щасливо жила у селищі Бгутапурі, але оскільки у них все ще не було дітей, на серці Кешавачарьї було неспокійно. Він вирішив зробити вогняне жертвопринесення, щоб принести Господу задоволення і просити у Нього в дар сина. З цією метою він здійснив з дружиною подорож до храму Шрі Партга-Саратгі, розташованого на узбережжі океану, там, де зараз стоїть місто Мадрас. Тут вони разом зробили жертвопринесення, просячи Господа виявити їм милість та благословити сином.

Господь Вішну, зрозуміло, був задоволений їх молитвами, тому що через рік Кантіматі народила хлопчика, на тілі якого були всі сприятливі знаки. Це сталося в 1017 р.н.е., і це була та сама дитина, яка росла, щоб всесвітньо прославитися як Шрі Рамануджачарья, великий відданий Господа Нараяни.

Приблизно водночас молодша сестра Кантіматі, Діптіматі, теж народила сина. Почувши народження про двох своїх племінників, Шаілапурна, близький учень Ямуначарьї, прийшов побачити їх. Побачивши на тілі сина Кантіматі всі сприятливі знаки, він був здивований і назвав його Рамануджі – ім’ям Лакшмани, яке означає молодший брат Рами. Сину Діптіматі він дав ім’я Говінда.

Рамануджа підростав, і незабаром почав виявлятися його блискучий інтелект. Коли він почав ходити до школи, він легко запам’ятовував усе, чого його вчили, навіть якщо чув це лише один раз. Усі шкільні вчителі любили хлопчика не лише за те, що він був блискучим учнем, а й за його м’який та чемний характер.