АБГІРАМА ТГАКУР (РАМАДАС)

Абгірама Тгакур був одним із дванадцяти гопалів, друзів Господа Ніт’янанди. Раніше його звали Шрі Рамадас. Коли Господь Чайтан’я послав Господа Ніт’янанду проповідувати в Гаудадеші, разом з ним Він відправив Гададхар Даса і Шрі Рамадаса (ЧЧ Аді, 11.14-15). Абгірама Тгакур жив у селі під назвою Кханакула-крішна-нагара. Там же знаходиться храм, в якому Абгірама Тгакур поклонявся Божеству Гопінатхи. В Бхакті-ратнакара (хвиля 4, вірші 113-120) розповідається, як одного разу Гопінатх з’явився Абгіраму уві сні й сказав: “Я перебуваю тут”, і вказав на місце Свого перебування. Покопавши у вказаному місці, Абгірам виявив неперевершене Божество Гопінатхи. Тут же із захопленими вигуками збіглися люди, і тільки-но, отримавши даршан Гопінатхи, відразу ж позбулися своїх бід і нещасть. Люди стали омиватися в божественних водах кунди, де виявив Себе Гопінатх, і пити цю воду. Ця кунда відтоді стала називатися Рама-Кунда, або Абгірама-Кунда. У великому екстазі Абгірам разом зі своєю дружиною Маліні почали поклонятися цьому Божеству Господа Гопінатхи. Іноді до Абгірама стали приходити Господь Ніт’янанда зі Своїми супутниками.

Абгірам постійно занурювався в екстаз служіння Господу Ніт’янанді. Коли Шрінівас Ачар’я прийшов до Кханакулу-Крішнанагара, на шляху йому зустрівся один брахман, який почав розповідати йому про Абгірама. Він розповів йому, як Абгірам знайшов Божество Гопінатха, а також про те, що зрозуміти діяння Абгірама дуже складно, тільки дуже вдачлива людина зможе зрозуміти його. Одного разу перебуваючи в настрої сакх’я-раси, Абгірам став танцювати, божеволіючи від любові до Господа. У цьому настрої йому захотілося пограти на флейті, але, на жаль, він ніяк не міг знайти свою флейту, хоч і шукав її скрізь. І тут він побачив колоду, яка була така величезна і важка, що навіть сто людей навряд чи її змогли б підняти. Але Абгірам легко підхопив цю колоду і став тримати її як флейту. Так Абгірам дивував мешканців свого села своїми надприродними діяннями. Крішнадас Кавірадж Госвамі пише в Чайтан’я-Чарітамріті (Аді, 10.116): “Рамадас був повністю занурений в настрій дружби. Він зробив флейту з бамбукової палиці з шістнадцятьма вузлами”.

Абгірам Тгакур відомий також тим, що, як кажуть, він мав могутність перевіряти на істинність Вішну-шили та Вішну-мурті. Якщо камінь був шалаграма-шилою, він тут же розсипався на шматки. У настрої хлопчика-пастушка Шрі Абгірама Тгакур носив батіг на ім’я Джая Мангала. Кого б він не вдаряв цим батогом, той наповнювався Крішна-премою, любов’ю до Бога. Батіг зараз знаходиться в храмі в Кханакулі-крішнанагарі, його виносять на великі свята. Якось, коли Шрінівас Ачар’я прийшов до Абгірама Тгакура, той в екстазі тричі торкнувся ним до тіла Шрініваса. Коли він підняв руку щоб хвицнути Шрініваса в черговий раз, Маліні Деві підбігла й схопила його за руку. Вона сказала: “Дорогий пане, будь ласка, стримай себе. Ти вже пролив на нього достатньо ласки. Адже Шрінівас ще дитина, він не зможе витримати напливу любові до Крішни. Як він тоді виконуватиме свою місію? Тоді Абгірам разом із дружиною, цілком задоволені, з радістю посміхаючись, поставили Шрінівасі на голову свої руки, благословляючи його.”

Абгірама Гопала був могутнім гаудія-вайшнава-ачар’єю. Атеїсти і злостивці в жаху тікали, ледве забачивши його. Він був найзавзятішим проповідником Господа Ніт’янанди. Освічений у всіх писаннях, він також досяг успіху в музиці, співі та танці. Абгірама використував свій будинок для проповіді та служіння паломникам-вайшнавам, а не для власного відпочинку. У його будинок, де постійно звучали кіртан та крішна-катха, часто приходили чисті віддані. Його самадхі розташовано в районі 64 самадхі у Вріндавані.