Це свято у вайшнавському календарі значиться як Даманака-Ропана-Двадаші. Під покровом тринадцятої ночі місяця чайтра (березень-квітень), що прибуває, в Шрі Кшетра-дхамі для задоволення Господа Джаганнатхи влаштовують маловідоме свято, присвячене траві, під назвою даяна, даманака і дамана (індійський полин). Інші назви цього свята – Даманака Чорі чи Даяналагі. В цей день Божества Джаганнатхи, Баладеви та Субхадри проносять із процесією до Джаганнатх Баллава Матху. Там Божествам пропонують листя Даяна з саду Матха. Гірлянди з цієї трави дуже подобаються Господеві. Навіть висохла або на вигляд зіпсована, вона не втрачає своєї цінності.

Відомі дві історії про появу цієї трави: одна давніша — із «Сканди» та інших Пуран, інша ж є місцевою оріською легендою, що пов’язує даяну з поклонінням Господу Джаганнатсі в наші дні.

У «Сканда-пурані» (5.2.2.38.118-126) наводиться історія про демона на ім’я Даманака. Цей дайт’я став надзвичайно могутнім і мучив як землян, так і небожителів. Він майстерно володів чаклунськими чарами; поринаючи в океанські глибини, він ткрбквав ще й мешканців вод. Відповідаючи на благання Брахми про спасіння світу, Господь Вішну прийняв образ Матс’ї (Риби) і знайшов Даманаку в океані. Витягнувши демона на берег, Він убив його в битві. Господь здобув перемогу опівночі тринадцятого дня світлої половини місяця чайтра. «Сканда-пурана» описує, що Господь був задоволений демоном і благословив його, надавши йому місце на власних грудях, де той міг би залишатися у вигляді рослини. «Агні-пурана» відкриває таємницю: насправді цей демон був експансією гніву Господа Шіви, і Своїм благословенням Вішну насправді висловив свою любов до Шіви.

У руках Господа дайт’я Даманака перетворився на однойменну запашну траву. Є думка, що рослина отримала назву «даманаку», оскільки демон намагався взяти верх або покарати («дамана») богів. У «Сканда-пурані» (5.2.2.38.123) йдеться про те, що пахощі даманаки чи даяни перевершують аромат будь-яких квітів; навіть засохнувши, ця трава повністю зберігає свій запах.

Виконуючи Свою обіцянку, наступного дня — чотирнадцятого дня світлої половини місяця чайтра — Господь Вішну притис демона до своїх грудей, одягнувши на шию плетеницю з листя даманаки. У «Сканда-пурані» (5.2.2.38.123) стверджується, що, зіткнувшись з Господом, це листя уподібнилося до нього кольором. Господь Вішну благословив рослину: той, хто з відданістю носить гірлянду з даяни як маха-прасад Господа, здобуває благо, яке приносить тисяча жертвопринесення коня. Цей розділ «Сканда-пурани» завершується наступним прославленням даманаки (5.2.2.38.125): «Кожен, хто сплете гарну гірлянду з цієї трави і запропонує її ворогові Даманаки, то порадує Вішну і буде врятований».

Більшість церемоній Даяна-чорі-утсави в Пурі взята зі «Сканда-пурани» (5.2.2.44.5-16), що описує Дамана-бханджику, «Розщеплення даяни». «Сканда-пурана» докладно описує обряд поклоніння Господу Вішну (Джаганнатсі) з рослиною даяна, мандалами («Сканда-пурана» радить діаграми у вигляді лотоса із зображеним посередині Господом) та театралізованими виставами.

Згідно зі «Сканда-пураною» святкування розпочинаються приблизно опівночі на трайодаші світлої половини місяця чайтра — у ту саму годину, коли Господь напівбогів вбив Даману, а Господь Джаганнатха наказав благочестивому гаджапаті махараджу заснувати Даяна-чорі-утсаву. (Більшість гаудія-вайшнавських календарів згадують цей тітхі під назвою Даманакаропана-двадаші, що передбачає обряд, пов’язаний з даманакою. Інші джерела, у тому числі «Падма-пурана», дають подібний опис цього свята для Божеств Лакшмідеві та Вішну; від свята, що проводиться в Пурі для задоволення Джаганнатхи, воно відрізняється лише деталями.Так само «Падма-пурана» (8.6.84.1) пов’язує свято даманаки з попереднім тітхі — двадаші. як даманакарохана-відхи, докладно описаного в 80-му розділі «Агні-пурани».

Фестивальні Божества Крішна-Баларами, яких пурі-васі любовно називають Рама-Крішною, виїжджають на паланкіні разом із зображенням бога кохання, відомого як Кандарпа-паті, з Джаганнатха Мандіра до садів Джаганнатха-валабха. Проводять хому (вогняне жертвопринесення), і Божества приймають нічне поклоніння. Їм підносять сандалову пасту, розкішні страви, тамбулу та араті. Повертаючись на нічний відпочинок, обидва Господа «крадуть» листя даяни: даяна-малі передає бхітару махапатрі шість стебел даяни, а той прив’язує їх до рук Рами і Крішни.