ГОСПОДЬ НІТ’ЯНАНДА

Великий святий Вріндаван Дас Тхакур каже, що це свято сповнене безмежної милості. Шрі Ніт’янанда прийшов як головний супутник Господа Чайтан’ї. З усією самовіддачею служачи Гауранзі, Він навчає нас тому, що може зробити нас щасливими. Саме це і висловлює його ім’я – “вічне блаженство”. Поклоняючись Господу Ніт’янанді, кожен знайде любов та відданість лотосним стопам Крішни.

Ніт’янанда народився 1474 року в селі Екачакра в Радхадеші. Він постійно грав з друзями, імітуючи розваги Крішни й провів так дванадцять років життя. А того дня, коли в 1486 році в Навадвіпі народився Шрі Чайтан’я, Ніт’янанда почав кричати від радості. Після того Нітай вищою волею вирушив у паломництво по різних святих місцях у Північній та Південній Індії, щоб очистити їх від гріхів, залишених паломниками. Таким чином, Він був зайнятий до свого двадцятиліття. На шляху Прабгу випадково зустрів Мадгавендру Пурі, якого прийняв своїм Гуру. Протягом багатьох днів Ніт’янанда подорожував у суспільстві Мадгавендри Пурі, обговорюючи з ним ігри Крішни.

Поки Господь Гаурачандра підростав у Навадвіпі, Ніт’янанда залишався у Вріндавані. Шрі Ніт’янанда думав про себе: “Чайтан’я живе в Навадвіпі, але Його божественна слава залишається прихованою. Як тільки Він вирішить виявити свою божественність, я одразу вирушу в Навадвіпу і виконаю свою роль у служінні Йому”. Лише в 1506 році Господь Ніт’янанда ступив на благословенну землю Надії. Радість від зустрічі Господа Вішвамбхари та Господа Ніт’янанди неможливо висловити словами – сльози радості безперервно лилися з їхніх очей.

Після того, як Господь Чайтан’я прийняв сан’ясу та оселився в Джаганатха Пурі, занурившись у медитацію на ігри Крішни, Він попросив Господа Ніт’янанду проповідувати замість Нього в Бенгалії. Тут Ніт’янанда виявився рятівником найбільш занепалих – Він давав милість Господа Чайтан’ї навіть найзапеклішим негідникам. Для Ніт’янанди немає людей, “не гідних милості” – Він дарує її всім, треба тільки почати служити Йому! Про хороший спосіб служіння пише Бхактивінода Тхакур:

“У місті Надії, на острові Годрума, Господь Ніт’янанда відкрив ринок Святого Імені для звільнення всіх занепалих душ. О люди, повірте! За волею Господа Гауранги Я прийшов просити вас, брати: співайте ім’я “Крішна”, поклоняйтеся Крішні і давайте Крішну іншим!”

Рік відходу Ніт’янанди Прабгу точно не відомий; згідно з однією з версій, це 1541 рік.

Ніт’янанда Прабгу не відрізняється від Крішни і має всі шість надбань. Єдина відмінність – їхні тіла та умонастрій. Ніт’янанда – це сам Баларама, початковий Гуру Всесвіту, принцип життя якого служити Господу.

У ролі слуги Ніт’янанда поширює Себе, щоб стати взуттям Господа, Його одягом, сидінням, ліжком, дгамою – Його обителью. У матеріальному світі Шрі Ніт’янанда Прабгу розповсюджує Себе як Маха Вішну, Гарбгодакашаї Вішну, Кширодакашаї Вішну, Він створює та підтримує всю світобудову.

У ролі вчителя Господь Ніт’янанда приходить у матеріальний світ, щоб показати своїм прикладом, як служити Господу з чистою відданістю. Усі справжні духовні вчителі – це представники, прояви ласки Ніт’янанди Прабгу. Він виконує бажання Чайтан’ї Махапрабгу, яке полягає в тому, щоб дати свідомість Крішни навіть занепалим та некваліфікованим.