«Ми назвемо наше суспільство ІСККОН (ISKCON) – «Міжнародне товариство свідомості Крішни». Придумавши цю абревіатуру, Бхактіведанта Свамі весело засміявся. Один із друзів Бхактіведанти Свамі запропонував назву, яка, на його думку, для жителів Заходу звучала б звичніше — «Міжнародне товариство свідомості Бога», але Бхактіведанта Свамі наполягав: «свідомості Крішни». Вираз «свідомість Крішни» Бхактиведанта Свамі запозичив з «Падьявалі», книги, написаної в шістнадцятому столітті Шрілою Рупою Госвамі — так він переклав фразу крішна-бхакті-раса-бхавіта — «насолоджуватися солодким смаком відданого служіння Крішні».

Але реєстрація ІСККОН як некомерційної релігійної організації, вільної від сплати податків, вимагала грошей та послуг юриста. У Карла Йоргенса вже був невеликий досвід у заснуванні релігійних, політичних та благодійних організацій, і коли він познайомився з Бхактіведантою Свамі на Бауері, то зголосився допомогти. Він звернувся до знайомого юриста на ім’я Стівен Голдсміт.

Стівен Голдсміт, молодий єврей, працював адвокатом, був одружений та мав двох дітей. Він мав свою фірму на Парк авеню та цікавився духовними рухами. Коли Карл розповів йому про плани Свамі, Стів одразу ж перейнявся цією ідеєю — зареєструвати для індійського свамі релігійну громаду. Він прийшов до Бхактіведанти Свамі на Другу авеню, 26 і обговорив з ним питання реєстрації, а також деякі питання свідомості Крішни. Пан Голдсміт приходив до Бхактіведанти Свамі ще кілька разів. Одного разу він привів дітей, і їм дуже сподобався суп, приготовлений Свамі. Він почав відвідувати вечірні лекції, на яких найчастіше був єдиним слухачем, який не був хіпі. Одного вечора пан Голдсміт прийшов на лекцію та кіртан Бхактіведанти Свамі, підготувавши всі необхідні папери, щоб зібрати підписи засновників нового товариства для завершення процедури реєстрації.

11 липня 1966 року Бхактіведанта Свамі читав лекцію. Пан Голдсміт у широких штанах і сорочці з краваткою, сидів на підлозі поруч із дверима і уважно слухав, не звертаючи уваги на вуличний шум. Бхактіведанта Свамі щойно закінчив розповідати про те, як своїми атеїстичними тлумаченнями «Бхагавад-Гіти» вчені збивають з пантелику простодушних людей. На знак поваги до шановного юриста, а можливо, щоб містеру Голдсміту було легше зрозуміти, про що йде мова, Бхактіведанта Свамі знайомить його з темою лекції: “Я наведу приклад із життя, який показує, як можна поставити все з ніг на голову. Ось голова нашого товариства, пан Голдсміт… Він знає, що завдяки вмінню тлумачити закони досвідчений юрист може багато чого досягти. Коли я жив у Калькутті, уряд видав закон про оподаткування, але один досвідчений юрист так витлумачив цей закон, що уряду довелося повністю його переглядати — через дії цього юриста їхні плани зазнали краху. Отже, ми не хочемо зірвати план Крішни, для якого була розказана «Бхагавад-Гіта». Але деякі самозванці намагаються його зіпсувати. Тому їхні дії є незаконними. Так, пане Голдсміт, ви можете
поставити запитання”.

Пан Голдсміт встає, і, на подив присутніх, робить коротке оголошення з проханням підписатися під статутом нового релігійного руху, який очолює Свамі.

Бхактіведанта Свамі: Всі на місці. Ви можете зібрати адреси прямо зараз.

Пан Голдсміт: Я зберу їх прямо зараз.

Бхактіведанта Свамі: Так, будь ласка. Білле, дай свою адресу. І Рафаелю, ти теж. І Дон… Рой… пан Грін.

На цьому програма несподівано обривається, і ті, кого попросили підписатися як засновники, збираються в коло посеред маленького магазинчика, очікуючи можливості швидко переглянути сторінки документа, який юрист дістав з дипломата, і поставити підпис на вказаному місці. Але поки що жоден із них не вирішив присвятити себе свідомості Крішни.

Пану Голдсміту потрібно зібрати необхідну кількість підписів. Це жменька прихильників Свамі, які досить шанобливо ставляться до нього і хочуть допомогти. Першими повіреними, які повинні займати ці посади протягом року «до перших щорічних зборів членів організації», стали Майкл Грант (який поставив підпис і дав свою адресу, навіть не прочитавши документ), подруга Майка – Джен, і Джеймс Грін. Ніхто з них не збирався всерйоз брати на себе якісь зобов’язання повірених релігійної організації, але допомогти Свамі, давши можливість набути законне існування товариству, яке щойно заснувалося, вони були раді.

Друга група повірених згідно із законом вступала на посаду через рік. Ними стали Пол Гардінер, Рой та Дон. Повіреними з початку третього року існування товариства мали стати Карл Йоргенс, Білл Епштейн та Рафаель.

Ніхто з них не розумів, що це за офіційний документ на п’яти сторінках. Розуміння було лише у тому, що створюється якесь товариство. Навіщо? А потім, щоб звільнитися від податків, якщо хтось дає велику пожертву, та заради інших привілеїв, якими може скористатися зареєстрована релігійна громада.

Але тоді все це навряд чи здавалося потрібним і навіть суттєвим. Хто жертвуватиме? У кого з парафіян є гроші? Та ні в кого. За винятком, можливо, містера Голдсміта.

Цілей громади, зафіксованих у свідоцтві про реєстрацію ІСККОН, було сім, як і в проекті статуту Ліги відданих, заснованої Бхактіведантою Свамі в Джхансі (Індія, 1954).

Сім цілей Міжнародного товариства свідомості Крішни:

1. Систематично розповсюджувати в суспільстві духовне знання та навчати людей методам духовної практики, щоб відновити порушену рівновагу в системі цінностей суспільства, а також забезпечити справжню єдність людей та встановити мир у всьому світі.
2. Проповідувати філософію свідомості Крішни, викладену в «Бхагавад-Гіті» та «Шрімад Бхагаватам».
3. Об’єднати членів Товариства та наблизити їх до Крішни — первісної сутності, і тим самим дати членам Товариства та людству загалом уявлення про те, що кожна душа є невід’ємною частинкою Бога (Крішни);
4. Поширювати та заохочувати рух санкіртани — спільного співу Святого імені Господа, як цього навчав Господь Шрі Чайтанья Махапрабху.
5. Побудувати для членів Товариства та всіх людей місто в одному зі святих місць, де відбувалися духовні ігри Крішни.
6. Об’єднати членів Товариства в єдину сім’ю з метою навчання їх більш простого та природного способу життя.
7. Для досягнення вищевказаних цілей видавати та поширювати періодичні видання, журнали та книги.