Радхаштамі

Радхаштамі – сокровенне Ведичний свято, присвячене дню появи Шріматі Радхарані – вічної чарівної коханої Господа Крішни. Радхаштамі, як і Джанмаштамі, святкується на 8-й день місяця (Аштамі), але вже висхідного місяця Бхадрапади (серпень-вересень). Це рівно через 15 днів після Джанмаштамі – дня появи Шрі Крішни. Саме через таку кількість днів прийшла Шріматі Радхарані приблизно 5000 років тому як дочка Врішабхану Махараджа у маленькому селі Варшана за вісім кілометрів від Вріндавана в Індії.

Шрі Радха, Радхарані чи Радхіка – вічна кохана Шрі Крішни. Радхарані – це божественна енергія Господа Крішни, яка дарує повноту щастя, любові та доброзичливості кожному. І це відбувається з тієї причини, що Радхарані – найкраща віддана Господа Крішни. Вона настільки занурена своїми думками та свідомістю про Крішну, що просто світиться любов’ю до Крішни. І коли мама Яшода дивиться на Радхарані, вона бачить обличчя свого сина, Крішни. Радхіка, знаючи про це, від сором’язливості часто закриває обличчя вуаллю, оскільки боїться, що, дивлячись на неї, інші також побачать її коханого – Шрі Крішну. І Крішна, всевидящий і всезнаючий, відчуває і знає про це. Він любить її більше за всіх інших. У Падма-пурані описується 18 000 гопі (пастушок) надзвичайно відданих Господу Шрі Крішні. Так от, серед цих 18 000 є всього 108 гопі, відданість яких найпотаємніша, тому їх називають найголовнішими. А серед цих 108 гопі 8 виявляють ще більш нектарну і щиру відданість Крішні, а з цих 8 — дві. Це Чандравалі та Радхарані, щира відданість яких найвища та найчистіша. А Радхарані з цих двох гопі вважається найголовнішою, оскільки немає нікого, хто міг би хоча трохи досягнути рівень відданості Господу Шрі Крішні.

Згідно з гаудією-парампарою місцем явища Шріматі Радхарані є священне село під назвою Равал. У Пуранах розповідається, що після того, як Саті залишила своє тіло під час жертвопринесення Дакші, Вона народилася в сім’ї Парвати, царя гір, як його дочка Парваті. У цей час брат Парвати, Віндхья, побажав мати дочку, яка б у всьому перевершувала дочку Парвати. З цієї причини він почав здвійснювати суворі аскези. Внаслідок цих суворих аскез у нього з’явилися дві прекрасні дочки. Одну він назвав Радхарані, іншу – Чандравалі.

У ті часи існували особливі відьми, яких називали кічорі, які “літають небом”. Зазвичай ці відьми викрадали новонароджених дітей та харчувалися їхньою плоттю. І ось одного разу відьма-кічорі проникла до палацу царя Віндхьї, викравши Радхарані та Чандравалі, вона піднялася високо в небо. Цар Віндхья, дізнавшись про це, негайно звернувся по допомогу до місцевих брахманів. Брахмани почали вимовляти священні мантри, і коли мантри подіяли, відьма, що в цей час летіла над землею Враджа, випустила з рук двох новонароджених дівчаток. Чандравалі впала в селі Рітула, неподалік Варшани, а Радхарані — в Равалі, у води Ямуни, на золотий лотос.

Протягом довгого часу у царя Врішабхану та його дружини Кіртіди не було дочки, про яку вони мріяли не одне життя. Тоді родичі порадили їм вирушити до будинку Мукхари, матері Кіртіди, і молитися на березі Ямуни, щоб отримати її благословення на народження дитини. Так вони й вчинили, переїхавши до будинку Мукхари до Равала. Одного дня опівдні цар Врішабхану, увійшовши у води Ямуни, побачив сліпуче сяйво, що виходить від золотого лотоса, на якому лежало сяюче дитя. Тієї ж миті перед ним постав Господь Брахма, сказавши цареві, що в минулих народженнях він і його дружина піддавали себе суворим аскезам в надії отримати своєю дочкою Богиню Лакшмі. У минулому житті Махараджа Врішабхану був принцом на ім’я Сучандра, а Кіртіда – принцесою Калаваті. Їхні батьки влаштували весілля, і після весілля Сучандра та Калаваті вирушили до лісу здійснювати сувору аскезу. Вони спали на землі, харчувалися лісовими плодами і корінням, піддававши себе на аскези багато тисяч років, і таким чином, здобули милість Господа Брахми, який прийшов до них виконати їхнє заповітне бажання. Сучандра та Калаваті попросили, щоб Сама Лакшмі, дружина Вішну, стала їхньою дочкою. Тоді Брахма благословив їх, що їхньою дочкою стане не просто Лакшмі, а Маха-Лакшмі, джерело всіх Богинь Процвітання, вічна дружина Верховного Господа.

Так у наступному житті вони з’явилися як Махараджа Врішабхану та цариця Кіртіда. Спочатку у них народився син, Шрідама, проте їм завжди хотілося мати дочку, але так чи інакше дочка не з’явилася. І ось одного разу під час сезону дощів у першу половину світлого місяця Бхадра Махараджа Врішабхану вирушив на берег Ямуни. Наблизившись до священної річки, він побачив сліпуче сяйво, що виходило від золотого лотоса, на якому лежала маленька напрочуд прекрасна золота дівчинка. Через сильну течію він не міг наблизитись до Неї, і тоді з’явився Господь Брахма на своєму лободі. Брахма підняв дівчинку і передав її Врішабхану, нагадавши про благословення, яке він колись дав йому та його дружині. Принісши дівчинку до палацу, Врішабхану показав її Кіртіді, вони були вражені її чарівністю, проте у неї був один недолік – її очі завжди були закриті, а ручки стиснуті в кулачки.

Через деякий час великий мудрець Нарада, вправний в науці джйотиші, провів астрологічні обчислення і зрозумів, що джерело всіх енергій, Сарва-Шакті-Майя, Шріматі Радхарані, з’явилася в Равалі, палаці цариці Мукхари. Він негайно вирушив туди, щоб провести обряд поклоніння. Як тільки Нарада прибув до палацу, цар Врішабхану прийняв його з великою пошаною, посадивши на підвищення, вітав його приємними словами, а потім спитав мудреця про причину його пришестя. Нарада відповів: «За моїми розрахунками в цьому палаці має народитися дружина Верховного Господа». Цар Врішабхану був збентежений словами мудреця: «Чи можливе таке? Дівчинка наша сліпа від самого народження, як вона може бути дружиною Верховної Особи Бога?». Тому він відповів, що вони не мають жодної дівчинки. Нарада був здивований і знову провів астрологічні розрахунки. Все збігалося: «У цьому селі, у цьому палаці має народитися Верховна Богиня, Шрі Радха». Він знову вирушив до царя. «Невже тут немає жодної новонародженої дівчинки?» — спитав він. І цар зніяковіло відповів: «Дійсно, у нас є одна новонароджена дівчинка, від неї йде дивне сяйво, але, на жаль, вона сліпа від народження». Як тільки Нарада побачив немовля, він негайно впав у поклоні на землю і підніс трансцендентні молитви, обходячи навколо здивованих Кіртіди та Врішабхану, який тримав на руках маленьку Радхарані. Потім Нарада вирішив провести обряд поклоніння для благополуччя їхньої доньки, давши настанови цареві, що потрібно зробити. Коли всі пішли, залишившись наодинці з немовлям, Нарада підніс такі молитви: «О Верховна Богиня, я прибув з Вайкунтхи від лотосних стоп Господа Нарайяни просто для того, щоб отримати можливість побачити Тебе. О Кішорі, яви мені Свій образ квітучої юності. Якщо я отримаю цей даршан хоча б на одну мить, я вважатиму своє життя успішним». Відповідаючи на молитви мудреця, Шріматі Радхарані явила Свій образ квітучої юності, перетворившись із немовляти на прекрасну дівчину. Вона стояла на золотому лотосі, простягши обидві руки з благословляючим жестом. Нарада був здивований цим баченням, з широко розплющеними очима він стояв, молитовно склавши долоні. Тим часом Кіртіда та Врішабхану поверталися назад, зібравши все необхідне для поклоніння. Коли почулися їхні голоси, Радхарані відразу ж набула колишнього образу немовляти.

Після проведення обряду цар Врішабхану звернувся до Наради: «О мудрець, даруй же дочці нашій благословення, щоб вона стала повноцінною дитиною». Мудрець Нарада відповів цареві: «Не зволікаючи проведи церемонію народження дочки, запроси Нанду і Яшоду, щоб вони прийшли зі своїм немовлям Крішною. Після цієї церемонії всі твої бажання, безперечно, виконаються».

Все було влаштовано, Нанда та Яшода прибули з маленьким Крішною. Коли церемонія почалася, Крішна раптом відчув особливі пахощі, що йдуть від маленької Радхарані. Він став повільно повзти на своїх незграбних ніжках у напрямку Радхіки. Він усе ближче і ближче наближався до її колиски, потім підвівся і побачив її прекрасний образ. І як тільки Він наблизився до Неї, Радхарані відчула божественний аромат Його тіла, пальці на Її ручках і ніжках почали ворушитися, Вона широко розплющила Свої прекрасні блакитні лотосні очі і побачила Свого коханого Господа.

Ліла явища Радхіки є вічною. Справжнє явище Радхарані відбувається у серці. Тому Шрі Радхаштамі слід зустрічати із сильною вірою в те, що цього дня Радхіка дуже прихильна до нас. Якщо в це свято я буду всім серцем прагнути до Радхіки, то Вона буде настільки доброю, що дасть мені Свій даршан у моєму серці…