САНАТАНА ГОСВАМІ

Шрі Санатана Госвамі з’явився в 1488, за п’ять років до народження Шрі Рупи Госвамі, в сім’ї бенгальського сарасвата-брахмана. Санатана разом із двома своїми братами, Рупою та Анупамою, з самого раннього дитинства були занурені у бхава-бхакті. Зберігаючи у пам’яті Вріндаван, вони назвали ліси, у яких їм доводилося грати, іменами священних лісів Враджі (Талавана, Мадхувана, Камьявана, Мадхавана). Вони назвали свої улюблені ставки Радха-Кунд і Шьяма-Кунд.

У свої юні роки Шрі Санатані наснилося, що гарний хлопчик-брахман подарує йому Шрімад-Бхагаватам. Відчувши екстаз, він прокинувся. Але не побачивши поруч із собою ні хлопчика, ні книги, засмутився. Але як тільки він приступив вранці до проведення пуджі, Сам Крішна, переодягнувшись юним брахманом, підійшов до нього і сказав: «Візьми цю книгу «Шрімад-Бхагаватам», постійно вивчай її і таким чином ти досягнеш досконалості».

У «Крішна-ліла-ставі» Шрі Санатана Госвамі прославляє «Шрімад-Бхагаватам»: «О священний «Бхагаватам», ти мій єдиний супутник, мій єдиний друг і мій гуру. Ти – скарбниця та мій особистий рятівник. Ти – символ мого надзвичайного успіху і саме втілення екстазу. Я пропоную тобі свої поклони».

Вимушені підкоритися мусульманській владі, Шрі Рупа та Шрі Санатана стали міністрами та оселилися в Рамакелі. Але їхня справжня діяльність полягала у викладанні шастр, які вони вивчили під керівництвом Відьявачаспаті, брата Сарвабхауми Бхаттачарьї.

Пандіти та брахмани з усієї Індії приходили до цього міста, щоб навчатися під їхнім керівництвом. Шрі Рупа та Санатана були проголошені «найкращими серед вчених гаудія-вайшнавів». Після того, як Господь відвідав Рамакелі і влаштував їхнє звільнення, вони зреклися всього заради служіння Господу Гауранзі.

Шрі Чайтанья Махапрабху наказав Шрі Рупі Госвамі та Шрі Санатані Госвамі переїхати до Вріндавану й виконати чотири завдання: розшукати загублені місця ігор Шрі Крішни; встановити Божества та почати проводити пуджі; написати бхакті-шастри та проповідувати принципи бхакті-йоги. «Зайнявшись служінням Господу Чайтаньї, вони рішуче відмовилися від влади, багатств і становища в суспільстві тільки для того, щоб оселитися у Вріндавані, та, ставши смиренними жебраками, поринули в бхаджан. Відданий не зможе належним чином здійснювати крішна-бхаджан доти, доки не зречеться всіх матеріальних уподобань, як зовні, так і внутрішньо, і не втілить у своєму житті принцип простоти і смиренності» («Шрі Враджа Мандала Парікрама»).

Вони мандрували по всій враджа-мандалі, відкривши безліч ліла-стхан Радха-Мадхави. Не знайшовши для себе постійного притулку, вони практично не стуляли очей (відпочиваючи не більше півтори години на добу в тіні дерева або чагарника). Шрі Рупа Госвамі та Шрі Санатана Госвамі весь свій час проводили в літературній праці, обговоренні ліл Крішни та оспівуванні Його святих імен.

Шрі Рупа Госвамі та Шрі Санатана Госвамі

Щоб підтримувати своє існування, Санатана збирав як милостиню трохи борошна, скочував з неї кульки, попередньо змочивши борошно у воді Ямуни, і клав їх у тліючі вугілля. Після цього він пропонував цей баті (несолені запечені хлібці) своєму Божеству Мадана Мохана. Залишивши всі мирські розваги, Госвамі прийняли найбідніший спосіб життя пустельників. Вони їли рівно стільки, скільки потрібно було для підтримки душі в тілі.

Мадан Мохан Мандір

Радха-Мадана-Мохана Мандір був заснований Санатаною Госвамі і став першим храмом, відкритим шістьма Госвамі у Вріндавані. Описаний як «особиста експансія тіла Шрі Чайтаньї Махапрабху», Шрі Санатана став ідеальним духовним учителем, бо саме він дарує притулок у лотосних стоп Мадана Мохана. Три Божества Вріндавана (Мадана Мохана, Говіндаджі та Гопінатха) стали життям і душею гаудія-вайшнавів.

Божество Мадана Мохана має особливу властивість допомагати початківцям відданим у розумінні природи їхніх вічних взаємин із Верховною Особою Бога, Господом Шрі Крішною.

Ім’я «Мадана Мохана» вказує на вражаюче красивого Крішну, який приваблює навіть Купідона, Камадеву. Санатана Госвамі є самбхандха-ачарьєю, що дарує знання про наші взаємини з Крішною. А його Божество Мадана Мохана допомагає нам подолати прихильність до матеріальної чуттєвої насолоди (Купідону) і зосередити наші уми на відданому служінні.

Шрі Санатана Госвамі присвятив сорок три роки мандрівкам по селах Вріндавана. Враджавасі з любов’ю зустрічали його, ставлячись до нього, як до свого батька. З терпінням та турботою він завжди був готовий вислухати їхні проблеми. І завжди приносив їм радість своєю проповіддю та практичною порадою про все – від збирання врожаю до вирішення сімейних конфліктів.

«Відкинувши всі мирські задоволення, Санатана Госвамі завжди був смиренним, зреченим і зануреним у вивчення писань. Махапрабху часто казав, що Санатана Госвамі був Його улюбленим відданим. Будучи океаном любові і милосердя, Санатана перевершив усіх інших відданих у здібності співчувати душам, котрі страждають» («Бхакті-ратнакар»).

В останні роки свого життя він передав поклоніння Божеству Мадану Мохана своєму учневі Крішна дасу Брахмачарі. Він проводив свій бхаджан на берегах Манасі-Гангі неподалік Чакалешвари Махадеви на Говардхані. Щодня він вирушав у двадцятивосьмикілометрову парукраму навколо пагорба Говардхана (по початковій дорозі). Незважаючи на свій похилий вік (65 років), він дотримувався своєї обітниці щоденної пропозиції пагорбу Говардхану 1008 поклонів, а також пропозиції поклонів кожному зустрічному вайшнаву.

Розуміючи, як важко доводиться Його чистому відданому, Шрі Мадана Мохана з’явився одного разу і сказав: «Баба! Ти надто старий. Тобі не варто щодня обходити пагорб Говардхан».

Санатана відповів: «Але такий мій бхаджан. Я повинен продовжувати слідувати цій обітниці». «Оскільки ти дуже старий, – сказав Мадана Мохана, – ти можеш перестати дотримуватися цієї обітниці». Як завжди зібравшись у дорогу, Санатана відповів: «Я ніколи не поступлюся своїми релігійними принципами».

Тверда рішучість Санатани Госвами дотримуватись своєї щоденної практики принесла радість Шрі Мадані Мохані (Крішні). Але в любовних відносинах між Господом і Його чистими відданими, бажання Крішни принести задоволення Його відданому часто бере верх над бажанням відданого задовольнити Його. Тому, відчуваючи співчуття до свого відданого, Шрі Крішна поставив свою стопу на плоский камінь (говардхана-шилу), принесений з Гіріраджа, і заграв на своїй чарівній флейті. Говардхана-шила в екстазі розплавилася, зберігши на собі відбиток лотосної стопи Крішни.

Передаючи його Санатані, Крішна сказав: «Ти маєш щодня обходити цю шилу, тоді вважатиметься, що ти обходиш навколо пагорба Говардхана. Так ти зможеш і далі слідувати своїй обітниці, не поступаючись релігійними принципами». Побачивши, що Сам Гіріраджа (Шрі Крішна) подарував йому шилу, Санатана Госвамі з вдячністю прийняв її. Ця шила досі зберігається у храмі Радха-Дамодари.

Вівтар у храмі Радха-Дамодари у Вріндавані

Шрі Бхактивінода Тхакур написав у своїй «Джайва-дхармі»: «Санатана Госвамі мав особливий дар роз’яснювати глибинні езотеричні аспекти виявлених і непроявлених враджа-ліл Крішни». Санатана Госвамі залишив по собі багато цінних робіт, які стали класикою гаудія-сампрадайї, наприклад, такі, як Харі-бхакті-віласа, Бріхат-Бхагаватамріта і Бріхад-вайшнава-тошані.

У нітья-нікунджа-лілі Радха-Мадхави Санатана Госвамі служить як Вішакха-сакхі. Самадхі Санатани Госвамі розташоване за храмом Радха-Мадана-Мохана у Вріндавані.