ШРІМАТІ ДЖАХНАВА ДЕВІ
У великого відданого Господа Ніт’янанди Ґаурідаса Пандіта був брат на ім’я Сур’ядас. Ставши царським скарбником, він одержав титул Саракхели. Двох дочок Сур’ядаса Саракхели звали Шрі Васудха та Шрі Джахнава. Бачачи, що доньки його подорослішали і краса їх розцвіла, немов бутон лотоса, що розпустився, Сур’ядас подумовував про те, що їх час видавати заміж. Думка ця захопила його, і ось одного разу вночі йому наснилося, що він видає своїх дочок заміж за Ніт’янанду Прабгу. На ранок Сур’ядас розповів своїм друзям-брахманам про цей дивовижний сон: “Я бачив, що Ніт’янанда Прабгу – це сам Господь Баларама. Від Нього виходило незвичайне сяйво, що осявало всі десять сторін світла. Поруч із Ним йшли дві мої дочки – обидві неймовірно красиві. Це були вічні дружини Господа Баларами – Реваті та Варуні. Немає жодних сумнівів у тому, що я маю віддати моїх дочок Шрі Ніт’янанді Прабгу, і доки Він не прийме їх, не знати мені спокою!”
Після цього Сур’ядас послав одного зі своїх друзів до Навадвіпу, до будинку Шріваса Пандіта. Брахман негайно вирушив у дорогу і незабаром прибув до будинку Шріваса, де в цей час мешкав Ніт’янанда Прабгу. Звістка про те, що Сур’ядас хоче видати своїх дочок за Ніт’янанда Прабгу дуже втішило Шріваса, і той поспішив розповісти про це Господу. Милостивий Господь Ніт’янанда наказав брахману повертатися до Сур’ядаса Саракхели і запевнити його, що Ніт’янанда без сумніву виконає бажання його серця. Коли Адвайтачар’я почув про весілля Ніт’янанди, він вигукнув: “Нехай станеться це якнайшвидше!”
Поблизу Навадвіпи, у Борогаччха-грамі жив великий відданий Господа Ніт’янанди на ім’я Шрі Крішнадас. Почувши про майбутнє весілля, він вирішив узяти на себе всі витрати. З цієї нагоди у Борогаччха-грамі зібралося багато відданих Господа Чайтан’ї: Адвайтачар’я, Шрівас Пандіт, Чандрашекхарачар’я, Мурарі Гупта та інші. Вони влаштували гучний кіртан.
Шрі Сур’ядас вклонився лотосоподібним стопам Ніт’янанди Прабгу і передав Йому своїх дочок – Шрі Васудху та Шрі Джахнаву. Писання свідчать, що Сур’ядас – один із найудачливіших людей у Всесвіті, адже він став… тестем Самого Бога, Верховної Особи!
Незабаром після весілля Шрі Ніт’янанда Прабгу разом із дружинами подався побачитися із Шачіматою. Він висловив повагу лотосоподібним стопам матері Шачі, а та обдарувала щасливим поглядом Васудху та Джахнаву. Дружини всіх вайшнавів Навадвіпи також поставилися до них із великою любов’ю.
Через рік Шрі Васудха деві народила дочку, яку назвали Ґанґою, та сина Вірачандру (Вірабхадру). Каві Карнапур каже, що Вірачандра був втіленням Кширодакашаї Вішну, Господа Санкаршани, а Ґанґадеві – самої Ґанґи. З часом Вірабхадра став видатним вайшнавом і мав великий авторитет у товаристві відданих, продовжуючи поширювати Ґаудія-вайшнавіз стопами свого батька.
Привівши на світ двох божественних дітей, Шрі Васудха залишила цей світ, а Шрі Джахнава дала обітницю виховати їх як своїх власних. Відомо також, що Джахнава взяла на виховання хлопчика на ім’я Рамачандра. Його батько Чайтан’я дас був виключно відданий Джахнаві Тхакурані. У них з дружиною довгий час не було дітей, вони проводили аскезу і молилися Джахнаві Маті. Їхні молитви були почуті: дружина Шрі Чайтан’ї даса народила двох синів – Рамачандру та Шачінандану. На вдячність Чайтан’я дас віддав свого первістка Джахнаві, щоб згодом хлопчик подбав про неї.
Юність свою Джахнава присвятила вихованню цих трьох дітей. Згодом вона прославилася як найвидатніша вайшнаві, яка втілила в собі ідеал відданості в Ґаудія-сампрадаї. Вона дала посвяту своєму синові Вірабхадрі та багатьом вайшнавам та вайшнаві. Притулок біля її лотосних стоп прийняли навіть такі великі особистості, як Нароттам дас Тгакур, Шрінівасачар’я та Ш’ямананда Прабгу.
Джахнава Тгакурані влаштувала святкування першої Ґаура-пурніми у Кхетурі. Її любили вайшнави Ґаудія-сампрадаї по всій Індії. Рупа Госвамі сам пояснював їй книги, написані вріндаванськими Ґосвами. Вона об’єднала вайшнавів Бенгалії та Вріндавана, подорожуючи цими місцями.
Все своє життя вона мала духовне бачення та отримувала повчання від Ніт’янанди Прабгу – навіть після того, як Він покинув цей світ. Якось у баченні до неї прийшов Ґопінатха, одне з трьох головних Божеств Враджа, і Його маленька супутниця Радха. Господь попросив Джахнаву замінити Божество Радхи іншим – більшим. Для цього Джахнаві довелося вирушити до Бенгалії і звідти послати до Вріндавана з відданими велике Божество Радхі.
Говориться, що Шрі Джахнаві Деві покинула цей світ, увійшовши в Божество Гопінатхи у Вріндавані.
На вівтарі у храмі праворуч від Крішни – Шріматі Радхарані, а зліва від Крішни Мати Джахнаві.
Храм Гопінатхи у Вріндавані.
Шрі Джахнава Мата – вмістище према-бхакті. Її називають Ніт’янанда-сварупіні, або інший образ Ніт’янанди Прабгу. Вона дарувала визволення багатьом грішникам та безбожникам. У “Вамші-шикші” повідомляється, що Джахнаві Ма залишила цей світ, увійшовши в Божество Гопінатхи у Вріндавані.
Шріла Бхактивінода Тхакур молиться: “О Джахнаво Деві! Завдяки своїм божественним якостям, вияви милість цьому слузі! Розвій ілюзію, що змучила мене, і звільни від мук матеріального буття! Даруй мені притулок у своїх лотосоподібних стіп, і тоді я неодмінно подолаю океан народження та смерті! Ти – Ніт’янанда-Шакті, божественна енергія Ніт’янанди. Ти – ґуру крішна-бгакті. Будь милостива до мене і даруй притулок своїх лотосоподібних стіп, подібних до дерева бажань! Ти звільнила безліч огидних грішників. Будь ласка, звільни й мене! Сьогодні цей низький грішник припадає до твоїх стоп, благаючи про милість!”
Посох Джахнаві Деві
