ВАМАНА ДВАДАШІ

У восьмій пісні Шрімад Бхагаватам розповідається про те, як Господь Ваманадева з’явився на світ і як Він вирушив до місця жертвопринесення, яке проводив Махараджа Балі. Махараджа Балі привітно прийняв Ваманадеву і сказав, що готовий дарувати Йому все, що Він забажає.

Господь Ваманадева з’явився у цьому світі з лона Адіті, тримаючи в руках раковину, диск, булаву та лотос. Колір Його тіла був темним, і Він був одягнений у жовтий одяг. Господь Вішну прийшов у сприятливий час: у день Шравана-Двадаші, коли зійшла зірка абхіджит. У цей час у всіх трьох світах (у тому числі на вищих планетах, у космічному просторі і тут, на Землі) Напівбоги, корови, Брахмани і навіть пори року, радіючи появі Господа, сповнились щастям. З того часу цей сприятливий день називають віджаєю.

Коли Сам Бог, Верховна Особа, чиє тіло має природу сат-чит-ананди, з’явився як син Кашьяпи та Адіті, Його батьки були вкрай здивовані. Після того, як Господь став перед ними, Він прийняв образ карлика (Вамани). Великі мудреці зустріли цю подію тріумфуванням і, очолювані Каш’япою Муні, провели обряд з нагоди народження Ваманадеви. Коли на Господа Ваману урочисто надягали священний шнур, Йому віддали почесті бог Сонця, Бріхаспаті, богиня Землі, божество райських планет, Його мати, Господь Брахма, Кувера, сім Ріші та інші.

Після цього Господь Ваманадева вирушив туди, де брахмани з династії Бхрігу проводили жертвопринесення. Це було на полі Бхригукаччі, на північному березі річки Нармади. Одягнений в оленячу шкуру, з поясом з очерету (мунджа) і священним шнуром, з дандою в руках, парасолькою і глечиком (камандалу), Господь Ваманадева прийшов туди, де Махараджа Балі проводив ягью.

Божественне сяйво Господа Ваманадеви затьмарило пишноту всіх жерців, що зібралися там, і вони, вставши зі своїх місць, піднесли Йому молитви. Сам Господь Шива приймає на свою голову води Ганги, які беруть початок від великого пальця на нозі Ваманадеви. Тому й Махараджа Балі, омивши Господу стопи, одразу окропив цією водою свою голову і відчув, що йому та його предкам випала величезна удача.

Потім Махараджа Балі поцікавився, чи не потребує Господь Ваманадева чогось, і сказав, що готовий дати Йому гроші, коштовності — все, що Він забажає. Махараджа Юдхіштхіра запитав Господа: «О Джанардано, будь ласка, розкажи мені, як Ти приборкав Балі Махараджу. Будь милостивий до мене і дай відповідь на це запитання».

Всевишній Господь відповів: «О Юдхіштхіро, леве серед царів, я з радістю розповім тобі історію, слухання якої усуває всі наслідки гріхів. Колись у Трета-югу жив цар на ім’я Балі; народившись у сім’ї демонів, він був дуже відданий Мені. Він співав Мені багато ведичних гімнів і, щоб задовольнити Мене, зробив ритуал хома, він шанував двічі народжених брахманів і зайняв їх проведенням щоденних жертвоприношень. Балі бився з Індрою і переміг його у битві. Балі заволодів усім небесним царством, яке Я дав Індрі, тому Індра та всі інші напівбоги, а також багато великих святих прийшли до мене і поскаржилися на Балі Махараджу. Схиливши голови до землі і піднісши священні молитви з Вед, вони разом зі своїм духовним учителем Бріхаспаті вшанували Мене. І я погодився з’явитися у їхніх інтересах як карлик Ваманадева – Моє п’яте втілення».

Цар Юдхіштхіра запитав: “О, Господи, як зміг Ти в тілі карлика зруйнувати такого могутнього демона? Будь ласка, ясно поясни це, адже я Твій щирий відданий”.

Всевишній Господь, Шрі Крішна, сказав: “Я був брахманом, хоч і карликом, і попросив у Балі Махараджа милостиню у вигляді землі. Я сказав: “О Балі, будь ласка, пожертвуй Мені лише три кроки землі”. Без довгих міркувань Балі погодився задовольнити моє прохання. Але коли він пообіцяв дати Мені землю Моє тіло побільшало до гігантської трансцендентної форми. Я покрив всю землю Своїми стопами, всю Бхуварлоку Своїми стегнами, небеса Сварга – талією, Махарлоку животом, Джаналоку грудьми, Тапалоку шиєю та Сатьялоку головою та обличчям. Я покрив весь матеріальний всесвіт. Всі планети всесвіту, включаючи сонце та місяць, були оточені Моєю гігантською формою.

Побачивши цю Мою дивовижну гру, всі напівбоги, включаючи Індру та Шешу, царя змій, заспівали ведичні гімни і піднесли Мені молитви. Потім Я взяв Балі за руку і сказав йому: “О, безгрішний, Я покрив усю землю одним кроком і всі небесні планети другим. Куди ж Мені зробити третій крок, щоб відміряти обіцяну Мені землю?

Вислухавши це, Балі Махараджа впав долілиць і запропонував Мені свою голову. О Юдхіштхіро, Я поставив стопи на його голову і послав йому весь шлях у Паталоку. Бачачи його смирення, Я залишився дуже задоволеним і сказав Балі, що відтепер назавжди залишусь у його палаці. Потім, у Парівартіні екадаші світлої половини місяця Бхадра, Балі, син Вірочани, установив у Своїй обителі Моє мурті.

Положення царя Балі було аналогічним становищу владики всього світу. Однак, маючи всі ці багатства, маючи таку необмежену владу у всесвіті, в хвилину повного краху у своєму житті, він все ж таки залишився вірним своєму слову. Господь обдурив Балі, відібравши у нього під приводом трьох кроків – все його царство. Господь позбавив Балі всіх матеріальних благ, і дав можливість вибору як вчинити у цій складній ситуації: виконати свою обіцянку Господу, чи обдурити. І до останнього моменту, цар був вірний своєму рішенню і своїй прихильності до Бога, тому, навіть втративши всі три світи, відкинувши свого духовного наставника, якому Балі був зобов’язаний життям, відкинувши всіх своїх соратників і близьких, зганьблений і повалений – махараджа Балі все ж залишився відданим Господу. І Господь нагородив царя Балі такими дарами, які не можуть досягти навіть напівбоги на райських планетах.