4 ТРАВНЯ 2024 РОКУ – ВАРУТХІНІ ЕКАДАШІ У ТРАВНІ 2024 РОКУ (ПІСТ)

Юдгіштгіра Махараджа сказав: “О Васудево, я шанобливо схиляюся перед Тобою. Будь ласка, опиши тепер екадаші темної половини місяця вайсакха (квітень-травень), його особливі нагороди та вплив”.

Господь Шрі Крішна відповів: “О царю, у цьому світі і наступному, найсприятливішим і щедрішим екадаші є Варутхіні екадаші, який приходить у темну половину місяця вайсакха. Кожен, хто дотримується повного посту в цей священний день звільниться від усіх гріхів, досягне постійного щастя та удачі. Піст у Варутхіні екадаші робить навіть невдачливу жінку щасливою. Кожному, хто його дотримується цей екадаші дарує матеріальну насолоду в цьому житті та звільнення після смерті. Він усуває гріхи всіх та рятує людину від страждання нового народження. Цар Мандгата звільнився, правильно дотримуючись цього екадаші. Багато інших царів також отримали благо, дотримуючись його: такі царі як Махараджа Дхундхумара. в династії Ікшваку, який позбувся прокази,  прокляття Господа Шіви. Усі блага дотримання аскез і покаянь протягом тисячі років досягаються тим, хто дотримується Варутхіні екадаші. Той, хто дотримується посту в цей екадаші, отримує нагороду того, хто роздає золото на Курукшетрі під час сонячного затемнення. Безсумнівно, що той, хто дотримується цього екадаші, з вірою і відданістю досягне мети в цьому житті, і в наступному. Отже, цей екадаш чистий, оживляє, і він усуває всі гріхи.

Краще пожертвувати слона, ніж коня, і краще – землю, ніж слона. Але краще, ніж жертвувати слона, – жертвувати насіння кунжуту, і краще цього – давати золото. Проте краще роздачі золота – роздача злаків, оскільки всі предки, напівбоги і люди задовольняються, куштуючи їх. Немає кращого пожертвування ні в минулому, ні в сьогоденні, ні в майбутньому (1). Проте вчені брахмани стверджують, що видати юну дівчину заміж за гідну людину однаково що роздача злаків. Крім того, Шрі Крішна, Верховна Особа Бога, сказав, що роздача корів дорівнює жертвуванню злаків у їжу. Проте найкраще цих пожертв – дати духовне знання неосвіченому. Але блага вчинення всіх цих дій досягається тим, хто постує у Варутхіні екадаші.

Той, хто використовує багатство своїх дочок, страждає в пекельних умовах до затоплення всього всесвіту, о Бгарато. Тому потрібно особливо уникати користуватися багатством своїх дочок. О найкращий із царів, будь-який домогосподар, який із жадібності взяв багатство своєї дочки чи зятя, у наступному житті стане котом. Тому говориться, що кожен, хто чинить священне жертвопринесення, видаючи заміж дівчину, прикрашену різними коштовностями, і даючи за нею посаг, отримає благо, яке не може описати навіть Чітраґупта, головний секретар Ямараджі на небесних планетах. Проте це благо легко отримати, дотримуючись Варутхіні екадаші.

У дашамі, день перед екадаші, треба уникати: їсти з бронзового посуду, їсти будь-який вид урад-далу, червону сочевицю, пшоно, конго (2), шпінат, мед; не слід їсти в чужих будинках; їсти не більше одного разу; утримуватись від сексу. В екадаші треба утримуватись від азартних ігор, спорту, денного сну, горіхів бетеля та його листя; не треба чистити щіткою зуби, поширювати чутки, чіплятися, говорити з духовно занепалим, гнівним чи ошуканцем. У двадаші, день після екадаші, треба уникати їжі з мідної судини, вживання урад-далу, червоної сочевиці, меду; не лежати; не слід їсти більше одного разу; уникати важкої роботи, сексу; не голитися, не розтирати тіло олією і не їсти в чужих будинках”.

Господь Шрі Крішна продовжив: “Кожен, хто дотримується таким чином Варутхіні екадаші, звільняється від наслідків усіх гріхів і повертається у вічну духовну оселю. Той, хто поклоняється Господу Джанардані в цей закадаші та не спить всю ніч, також звільниться від усіх гріхів і досягне духовної оселі. Тому, о царю, той, хто боїться своїх гріхів і їх наслідків, а також самої смерті, повинен дуже суворо дотримуватися посту у Варутхіні екадаші. О благородний Юдгіштгіро,  той, хто слухає чи читає прославлення священного Варутхіні екадаші, здобуде благо, рівне нагороді за пожертву тисячі корів, і, зрештою, повернеться додому, до оселі Господа Вішну.

Так закінчується оповідь про славу Вайшакха-Крішна екадаші, або Варутхіні екадаші, з Бхавішша-уттара Пурани.

Примітки:

1. Роздавати зерно як пожертвування дуже сприятливо. Одного разу Юдгіштгіра Махараджа запитав Господа Шрі Крішну: “О мій Господи, чи може хтось потрапити на небо, не роблячи жертв і аскез?” Господь Крішна відповів: “О сину Бхарати, той, хто дає хліб, воду і ліки нужденному потрапляє на небо, не роблячи якихось жертвопринесень чи аскез”. (Махабхарата)

Також Крішна говорить у Бгаґавад-ґіті [3.14]: “Зерно підтримує всіх істот”. Тому йдеться про те, що дарувати зерно – це найкраща пожертва. Крім того, якщо їжа є прасадом, освяченою їжею, приготовленою з відданістю та піднесена Господу Крішні, то вона дарує звільнення від цього матеріального світу.

2. Конго – зерно, яке раніше їли бідняки. Воно схоже на мак.