Початок посту:   9 листопада 2023 (чт) 7:01

Перервати піст:   10 листопада 2023 (пт) 7:03 – 09:07

РАМА ЕКАДАШІ В ЛИСТОПАДІ 2023 – ПІСТ 9 ЛИСТОПАДА

Юдхіштхіра Махараджа сказав: “О Джанардано, о захиснику всіх істот, як називається екадаші темної половини місяця картика (жовтень-листопад). Будь ласка, повідай мені це таємне знання”.
Всевишній Господь, Шрі Крішна, відповів: “О леве серед царів, слухай: екадаші темної половини місяця картика називається Рама екадаші. Він найбільш сприятливий, тому що миттєво знищує найбільші гріхи і дозволяє увійти до духовної обителі. Я розповім тобі його історію та славу”.
Колись жив знаменитий цар Мучукунда, який дружив із Господом Індрою, царем небес; а також з Ямараджею, Варуною та Вібхішаною, благочестивим братом демона Равани. Мучукунда завжди говорив правду і постійно підносив Шиві віддане служіння. Так як він правив відповідно до релігійних принципів, у його царстві не було турбот.
Мучукунда назвав свою дочку Чандрабхагою на честь священної річки і віддав її заміж за Шобхану, сина Чандрасени. Якось Шобхана відвідав палац тестя у сприятливий день екадаші. Це відвідування стривожило дружину Шобхани Чандрабхагу, тому що вона знала, що її чоловік фізично слабкий і не здатний піддаватися аскезі протягом цілого дня. Вона сказала йому: “Мій батько дуже суворий до дотримання екадаші. У дашамі, день перед екадаші, він б’є у велику літавру і виголошує: “Ніхто не повинен їсти в екадаші, день Господа Харі!”
Коли Шобхана почув звук літаври, він сказав своїй дружині: “О прекрасна, що мені тепер робити? Будь ласка, скажи мені, як я можу зберегти собі життя і водночас виконати наказ твого батька!”
Чандрабхага відповіла: “Мій дорогий чоловіче, у домі батька ніхто – навіть слони та коні, не кажучи вже про людей – не їдять у день екадаші. Навіть тварини не їдять зерна, листя, солому і навіть не п’ють воду в екадаші, день Господа Харі. То як же ти уникнеш посту? Мій коханий, якщо ти з’їси що-небудь, то тобі доведеться піти звідси. Тепер виріши твердо, що тобі робити”.


Принц Шобхана відповів: “Я вирішив постувати у священний день екадаші. Якою б не була моя доля, я її прийму”.
Вирішивши так, Шобхана намагався постувати в екадаші, але він нестерпно страждав від гострого голоду та спраги. Нарешті, сонце зайшло на заході, і священна ніч ощасливила всіх вайшнавів. О Юдхіштхіро, всі віддані зраділи, прославляючи Господа Харі і не спали всю ніч, але для Принца Шобхани ця ніч стала нестерпною. Тому, коли сонце зійшло на двадаші, Шобхана був мертвий.


Цар Мучукунда взяв участь у похороні свого зятя, поклавши в багаття величезний оберемок дров, але наказав своїй дочці Чандрабхазі не йти на похоронне багаття разом із чоловіком. Так Чандрабхага, після дотримання всіх очисних обрядів на честь свого чоловіка, почала жити у домі батька”.


Господь Крішна продовжував: “О найкращий з царів, хоча Шобхана і помер, дотримуючись екадаші, благословення, здобуте ним, дозволило йому після смерті стати правителем царства, яке знаходиться на вершині гори Мандарачала. Це царство було подібне до міста півбогів: сліпуче сяюче, з незліченними коштовностями в стінах його будинків. Стовпи були зроблені з рубінів, і всюди виблискувало золото та діаманти. Цар Шобхана сидів на троні під чистим білим балдахіном і слуги обмахували його опахалами з хвостів яка. Чудова корона лежала на його голові, прекрасні сережки прикрашали вуха, шию була вбрана в намисто, а оздоблені коштовним камінням браслети обвивали його руки. Йому служили гандхарви (найкращі небесні співаки) та апсари (небесні танцівниці). Воістину, він став другим Індрою».


Якось брахман на ім’я Сомашарма, який жив у царстві Мучукунди, мандруючи різними місцями паломництва, опинився в царстві Шобхани. Брахман побачив Шобхану у всій його блискучій славі і подумав, що він міг би бути зятем його царя Мучукунди. Коли Шобхана побачив брахмана, він негайно підвівся з трону і привітав його. Шанобливо вклонившись, він запитав брахмана про благополуччя та здоров’я його (Шобхани) тестя, своєї дружини та всіх жителів міста.


Сомашарма відповів: “О царю, все добре в царстві твого тестя; також Чандрабхага та інші члени сім’ї почуваються добре. Але, царю, я здивований, побачивши тебе тут! Будь ласка, розкажи мені про себе. Ніхто ніколи не бачив такого чудового міста, як це? Будь ласкавий, розкажи як, воно дісталоя тобі”.
Цар Шобхана сказав: “Оскільки я дотримувався Рама екадаші, мені було даровано правління цим чудовим містом. Але при всій своїй грандіозності, це місто лише тимчасове. Я прошу тебе виправити цей недолік. Це місто ефемерне. Як я можу зберегти його красу та славу постійно? Будь ласкавий, просвіти мене”.
Брахман запитав: “Чому це царство неміцне і як його утвердити? Будь ласка, поясни мені це, а я намагатимусь тобі допомогти”. Шобхана відповів: “Оскільки я постив у екадаші без належної віри, моє царство тимчасове. Тепер послухай, як воно може стати вічним. Повернися, будь ласка, до Чандрабхаги, прекрасної дочки царя Мучукунди, і розкажи їй усе, що побачив і зрозумів про це місце та про мене. Безперечно, якщо ти розповіси їй про це, то моє місто незабаром стане вічним”.

Брахман Сомашарма потім повів Чандрабхагу до променистого царства Шобхани. До того, як вступити до нього, вони зупинилися біля підніжжя гори Кандарачалі у священному ашрамі Вамадеви. Вамадева заспівав гімни з Вед і окропив священною водою Чандрабхагу, вислухавши її історію. Під впливом цих священних обрядів риші благо, отримане нею під час постів протягом стількох екадаші, зробило її тіло трансцендентним. В екстазі, з сяючими від подиву очима, Чандрабхага продовжила шлях.

Коли Шобхана побачив свою дружину, що наближалася до нього на вершину гори Мандарачала, він сповнився радістю і вигукнув від щастя. Коли вона підійшла, він посадив її ліворуч від себе, і вона сказала йому: “О любий, будь ласка, вислухай, я скажу тобі щось, що тобі дуже допоможе. З восьмирічного віку я регулярно і з вірою дотримуюсь посту в кожен екадаші. Якщо я перенесу на тебе все набуте мною благословення, то твоє царство незабаром набуде вічності, а його процвітання зростатиме і зростатиме, доки не настане великий достаток!

Господь Крішна продовжив: “О Юдхіштхіро, таким чином, Чандрабхага, яка має чудове трансцендентне тіло, на якому були чудові прикраси, зрештою, насолодилася миром та щастям зі своїм чоловіком. Завдяки могутності Рама екадаші Шобхана знайшов царство на вершині гори Мандарачала, яке здатне виконати всі його бажання і дарує вічне щастя, як корова Кама-дхена.

О найбільший з царів, я розповів тобі славу Рама екадаші. Кожен, хто дотримується священного екадаші і в світлу, і в темну половину кожного місяця, безсумнівно, звільняється від гріховних реакцій, навіть таких, як вбивство брахмана. Не треба робити відмінності між екадаші світлої та темної частини місяця. Як ми бачили, обидва вони можуть дарувати насолоди в цьому світі і звільнити навіть найбільш гріховні та впалі душі. Так само, як і чорні та білі корови дають рівну кількість молока, так темні та світлі екадаші дарують однакове благо і, зрештою, звільняють від циклу народжень та смертей. Кожен, хто просто слухає прославлення цього священного дня, Рама Екадаші, звільняється від усіх гріхів і досягне верховної обителі Господа Вішну”.

Так закінчується розповідь про славу Картіка-Крішна Екадаші, або Рама Екадаші, з Брахма-Вайварт Пурани.