Початок посту:  4 листопада 2022 (пт) 6:53

Перервати піст: 5 листопада 2022 (сб) 6:55 – 10:05

УТХАНА ЕКАДАШІ В ЛИСТОПАДІ 2022 (ПІСТ)

Слава Уттхана екадаші описана в «Сканді Пурані» у розмові Господа Брахми та Наради Муні.

Господь Брахма сказав Нараді Муні: “Дорогий сину, о найкращий з мудреців, я розповім тобі славу Харибодхіні екадаші, який знищує всі гріхи та дарує велике благо і вище визволення тим мудрим людям, які віддаються Всевишньому Господу.

О найкращий серед брахманів, благо, що досягається обмиванням у Ганзі, має значення лише доти, доки не настав Харібодхіні екадаші. Цей екадаші, який настає під час світлої половини місяця картика, очищає набагато сильніше, ніж обмивання в океані, у місцях паломництва чи озері. Цей священний екадаші більш могутній у знищенні гріхів, ніж тисяча жертвоприношень Ашвамедха та сотня жертвоприношень Раджасуя”.

Нарада Муні, мудрець серед напівбогів, запитав: “О батько, будь ласка, опиши ті якості, яких можна набути якщо повністю постувати в екадаші, або тільки вечеряти (без зернобобових), або якщо їсти тільки в середині дня (без зернобобових)”.

Господь Брахма відповів: “Якщо людина їсть один раз опівдні екадаші, то гріхи попереднього народження знищуються, якщо вона тільки вечеряє, то зникають гріхи, наубті у двох попередніх народженнях, а якщо вона нічого не їсть, то щезають гріхи, накопичені за сім попередніх народжень.

О син, людина, яка суворо дотримується Харибодхіні екадаші, матиме те, чого важко  досягти у цих трьох світах. Той, чиї гріхи можна порівняти з горою Сумеру, побачить, що вони зникли, якщо буде просто дотримуватися посту в Папахаріні екадаші (інша назва Харібодхіні екадаші). Гріхи, накопичені людиною за тисячі попередніх народжень, згорять вщент, якщо вона не тільки постує, а й не спить вночі в екадаші, так згоряє гора бавовни, якщо піднести до неї маленький вогник.

Про кращого з мудреців, Нарададжі, людина, яка суворо дотримується цього посту отримає перераховані вище результати. Якщо здійснити цього дня навіть невелику добру справу, дотримуючись правил і приписів, то досягається благо, яке дорівнює горі Сумеру. Втім людина, яка не дотримується правил і приписів, зазначених у священних писаннях, не отримає жодного блага, навіть якщо її добрі справи дорівнюють горі Сумеру. Той, хто не оспівує гаятрі-мантру тричі на день, той, хто нехтує постом, не вірить у Бога, хто критикує священні писання Вед, хто думає, що Веди несуть лише руйнування тим, хто дотримується їх приписів, хто тішиться з чужою дружиною, хто вкрай дурний та нечестивий, хто не цінує послугу, надану йому, той, хто обманює інших – така людина, сину, ніколи не зможе з успіхом здійснювати якусь релігійну діяльність. Будь він брахманом або шудрою, але якщо він насолоджується чужою дружиною, особливо дружиною двічі народженого, то він не краще собакоїда (1).

О найкращий із мудреців, будь-який брахман, який насолоджується сексом із вдовою чи дружиною іншого брахмана, принесе руйнування собі та своїй родині. Будь-який брахман, який насолоджується недозволеним сексом, не матиме дітей у наступному житті та всі благословення, які він набув, звернуться в руїни. Якщо така людина нешаноблива до двічі народженого брахмана або духовного вчителя, то вона відразу перестає духовно рости, а також втрачає добробут і своїх дітей.

Ось три типи людей, які діють на шкоду собі: аморальні, ті, які насолоджуються сексом із дружиною собакоїда, задоволені від спілкуванням із негідниками. Той, хто спілкується з гріховодниками і відвідує їх будинки без духовних цілей, піде в обитель Ямараджі, правителя смерті. І якщо хтось їсть у такому будинку цього дня, то набуте ним благо пропаде, так само, як і його доля, довголіття, діти та щастя.

Будь-який гріховний негідник, який ображає святу людину, незабаром втрачає релігійність, економічний добробут, чуттєве задоволення, і зрештою згоряє у вогні пекла. Кожен, хто любить ображати святих або не перериває того, хто ображає святих, вважається не кращим за осла. Цей дурень ще за життя побачить загибель своєї династії.

Людина з нечистим характером, негідник або шахрай, або той, хто завжди чіпляється до інших, ніколи не досягне вищої мети після смерті, навіть якщо вона постійно роздає милостиню або здійснює інші благочестиві вчинки. Тому кожен повинен утримуватися від вчинення несприятливих дій і повинен здійснювати лише благочестиві вчинки, за допомогою яких досягне досконалості та уникне страждань.

Втім той, хто вирішив постувати в Харибодхіні екадаші, стирає цим гріхи ста попередніх життів, а той, хто не тільки постує, а й не спить всю ніч на екадаші, здобуде незліченне благо й після смерті вирушить до вищої оселі Господа Вішну, а його 10000 родичів, рідних та близьких також прямують у верховну обитель. Навіть якщо його предки дуже багато грішили та страждають у пеклі, вони отримають чудово прикрашені духовні тіла й щасливо підуть до обителі Вішну.

О Нарадо, навіть той, хто, винен у мерзенному гріху – вбивстві брахмана звільняється від мерзенних рис свого характеру, постуючи в Харибодхіні екадаші та проводячи ніч без сну на екадаші. Благо, яке не можна знайти обмиванням у всіх місцях паломництва, жертвопринесенням коня, роздачею в милостиню корів, золота, родючих земель, можуть бути досягнуті, якщо цього священного дня дотримуватися посту та пильнувати всю ніч.

Кожен, хто дотримується Харібодхіні екадаші, має високу свідомість і прославить свою династію. Оскільки смерть неминуча, те й втрата майна також неминуча. Знаючи це, о найкращий з мудреців, кожен повинен дотримуватися посту в цей день, Шрі Харібодхіні екадаші, який так дорогий Харі.

Усі місця паломництва трьох світів миттєво прийдуть до будинку людини, що постує в екадаші. Тому, щоб задовольнити Господа, що тримає диск у своїй руці, кожен повинен виконувати всі приписи, віддатись Господу й дотримуватися посту в екадаші. Того, хто постує в день Харібодхіні, вважають мудрецем, справжнім йогом, аскетом, людиною, яка завжди управляє своїми почуттями. Тільки він насолоджується в цьому світі досконало, й він, безперечно, досягне звільнення. Цей екадаші дуже дорогий Господу Вішну, тому він є суттю релігійності. Навіть саме лише дотримання екадаші дарує найвищі нагороди у всіх трьох світах.

О Нарададжі, той, хто постує в екадаші, ніколи більше не народжуватиметься, і тому сповнені віри віддані Всевишнього Господа залишають усі види релігій і просто вдаються до цього екадаші. Для великої душі, яка відзначає екадаші, постуючи та проводячи ніч без сну на екадаші. Всевишній Господь, Шрі Говінда, особисто знищує наслідки гріхів, які ця душа набула діями розуму, тіла та слів.

О сину, кожен, хто обмивається в місцях паломництва, роздає милостиню, оспівує святі імена Всевишнього Господа, піддає себе аскезі та жертвує Богові в день Харибодхіні екадаші, знаходить вічне благо. Відданий, який у цей день поклоняється Господу Мадхаві у чудових прикрасах, звільняється від тяжких гріхів ста життів. Людина, яка дотримується цього посту й правильно поклоняється Господу Вішну, звільняється від великої небезпеки.

Цей пост в екадаші приносить таку радість Господу Джанардані, що Він забирає людину, яка дотримується цього посту, назад у Свою обитель, й відданий буде освітлювати десять сторін світу. Той, хто бажає краси та щастя, повинен намагатися шанувати Харібодхіні екадаші, особливо якщо він випадає на двадаші. Гріхи ста попередніх народжень, гріхи, набуті в дитинстві, молодості та старості у всіх життях, незалежно від того “сухі” вони чи “мокрі”, знищуються Всевишнім Господом Говіндою, якщо людина постує у Харибодхіні екадаші з відданістю (2).

Харібодхіні екадаші – найкращий екадаші. Дня того, хто постує цього дня, немає нічого недосяжного чи важкодосяжного в цьому світі, бо екадаші дає велику кількість зерна, відмінний добробут і найвище благо, а також позбавляє всіх гріхів, страшної перешкоди звільненню. Пост цього екадаші в тисячу разів кращий, ніж роздача милостині в день сонячного або місячного затемнення. Знову кажу тобі, о Нарададжі, що будь-яке благо, набуте обмиванням у місцях паломництва, роздачею милостині, оспівуванням джапи, цитуванням ведичних мантр, вчиненням жертвоприношень та вивченням Вед, є лише однією десятимільйонною частиною нагороди людини, яка лише раз постувала в Харібодхіні екадаші. Все благо, якого можна досягти в житті шляхом благочестивої діяльності, буде марним, якщо не дотримуватися посту в екадаші й не поклонятися Господу Вішну в місяць Картика. Тому, о Нарадо, ти повинен завжди поклонятися Всевишньому Господу, Джанардані, й служити Йому. Цим ти досягнеш бажаної мети, найвищої досконалості.

У Харибодхіні екадаші відданий Господа не повинен їсти в чужому домі чи їсти їжу, приготовлену невідданими. Якщо ж він зробить так, то досягне лише блага посту в повний місяць. Філософські обговорення писань на місяць картика приносять Шрі Вішну більше задоволення, ніж дарування слона, коней або вчинення дорогих жертвоприношень. Той, хто оспівує чи слухає опис якостей та ігор Господа Вішну, хоча б піввірша чи чверть вірша, здобуде те саме благо, що й від подарунка брахману ста корів. О Нарадо в місяць картика треба залишити всі види звичайних обов’язків і присвячувати весь свій час та енергію, особливо під час посту, обговорення трансцендентних ігор Всевишнього Господа. Таке прославлення Шрі Харі в екадаші, яке дуже дороге Господу день, звільняє 100 попередніх поколінь. Кожен, хто проводить свій час, насолоджуючись цими обговореннями, особливо в місяць Картика, досягає результатів, порівнянних зі результатами десяти тисяч жертвоприношень і спалює всі свої гріхи вщент.

Той, хто слухає чудові розповіді про Господа Вішну, особливо в місяць картика, автоматично набуває того ж добра, що й жертвує сто корів. О великий мудрецю, людина, яка оспівує славу Господу Харі в екадаші, знаходить те ж благо, що й від пожертви семи островів.

Нарада Муні запитав свого прославленого батька: “О Господи всіх, о найкращий з напівбогів, будь ласка, розкажи мені, як дотримуватися цього найбільш священного екадаші. Яка нагорода за це людині, сповненій віри?

Господь Брахма відповів: “О син, той, хто бажає дотримуватися цього екадаші, повинен встати рано-вранці під час брахма-мухурти (від півтори години до п’ятдесяти хвилин перед сходом сонця). Потім треба почистити зуби й здійснити омивання в озері, річці, басейні, джерелі або у своїй оселі, відповідно до ситуації. Після поклоніння Господу Шрі Кешаві треба слухати священні писання Господа з великою увагою. Він повинен так молитися Господу: “О Господе Кешаво, я буду постувати того дня, який так дорогий Тобі, а завтра прославлятиму твій священний прасадам. О лотосоокий Господи, о непогрішний, Ти моє єдиний прихисток, милостиво захисти мене”.

Сказавши цю урочисту молитву перед Господом з великою любов’ю та відданістю, треба суворо дотримуватися посту. О Нарадо, той, хто не буде спати всю ніч на екадаші, а буде співати прекрасні пісні, прославляючи Господа, танцювати в екстазі, виконувати на інструментах чудову музику для Його трансцендентного задоволення й розповідати про ігри Господа Крішни, як записано у досконалих ведичних писаннях – така людина, безсумнівно, досягне позаземного, духовного царства Бога, яка знаходиться далеко за межами трьох світів.

У Харібодхіні екадаші треба поклонятися Шрі Крішні камфорою, плодами та запашними квітами, особливо жовтими квітами агару. У цей важливий день не можна поринати в меркантильні інтереси. Іншими словами, жадібність має бути замінена благодійністю. Це шлях перетворення втрат на численні блага. Потрібно пропонувати Господеві багато плодів і обмивати Його водою з раковини. Така практика відданості, що здійснюється в Харібодхіні екадаші, у десять мільйонів разів сприятливіша, ніж здійснення обмивань у місцях паломництва та всі форми благодійності.

Навіть Господь Індра складає долоні й висловлює пошану відданому, який у цей день поклоняється Господу Джанардані свіжими квітами агаст’я. Всевишній Господь Харі дуже задоволений, коли Його прикрашають прекрасними квітами агаст’я. О Нарадо, я даю звільнення кожному, хто віддано поклоняється Господу Крішні в екадаші місяця картика листя дерева біл. А для того, хто поклоняється Господу Джанардані свіжим листям туласі та ароматними квітами протягом цього місяця, о сину, я особисто спалюю вщент усі його гріхи десяти тисяч життів.

Той, хто просто бачить Туласі Махарані, торкається її, медитує на неї, розповідає її історію, висловлює їй повагу, молиться її милості, доглядає за нею, поклоняється їй, поливає її – вічно живе в обителі Господа Харі. О Нарадо, той, хто служить Туласі-деві цими дев’ятьма способами, досягає щастя у вищому світі на стільки тисяч юг, скільки коренів та гілок у дорослої рослини туласі. Коли на зрілій рослині туласі з’явиться насіння, з них виросте багато рослин, розправлять свої гілки, гілочки та квіти, а ці квіти також дадуть безліч насіння. Предки кожного, хто служить туласі цими дев’ятьма способами, житимуть в обителі Господа Харі протягом стількох тисяч калп, скільки насіння дасть ця рослина (3).

Той, хто поклоняється Господу Кешаві квітами кадамба, які дуже приємні Йому, отримає Його милість та ніколи не побачить обителі Ямараджі, уособленої смерті. То яка ж користь у будь-якому іншому поклонінні, якщо всі бажання можуть бути виконані задоволенням Господа Харі? Наприклад, відданий, що підносить Йому квіти бакула, ашока та паталі, звільняється від страждань і прикростей на такий час, скільки сонце і місяць існують у всесвіті, і, зрештою, він досягне звільнення. О найкращий із брахманів, піднесення квітів канера Господу Джаганатсі принесе відданому стільки милості, скільки досягається поклонінням Господу Кешаві протягом чотирьох юг. Той, хто підносить Шрі Крішні квіти туласі (манджарі) на місяць картика, отримує більше благо, ніж від пожертвування десяти мільйонів корів (4). Навіть піднесення з відданістю свіжих стебел трави дає у сто разів більше благословення, ніж просте ритуальне поклоніння Всевишньому Господу.

Той, хто поклоняється Господу Вішну листям дерева семіка, звільняється від тенет Ямараджі, царя смерті. Той, хто поклоняється Вішну в сезон дощів квітами чампака, жасмину, ніколи не повернеться знову на землю. Той, хто підніс Господу тільки одну квітку кумбхі, набуває той самий дар, що й від пожертвування золота (дві сотні грамів). Якщо відданий підносить одну жовту квітку кетаки, яблуні, дерева Господа Вішну, який сидить на Гаруді, то вона звільняється від гріхів десяти мільйонів народжень. Більше того, кожен, хто піднесе Господу Джаганатсі квіти, а також сто листів, змащених жовтою та червоною пастою, обов’язково потрапить на Шветадвіпу, що знаходиться далеко за оболонкою цього матеріального світу.

Отже, о найвеличніший з брахманів, Шрі Нарадо, після такого поклоніння Господу Кешаві, який дарує матеріальне та духовне щастя в Харібодхіні екадаші, наступного дня треба встати рано обмитися в річці, повторити джапу (5), святі-імена Крішни, та провести віддане служіння Господу вдома, якомога найкраще. Перериваючи піст, відданий повинен спочатку запропонувати прасад брахманам, і лише потім, з їхнього дозволу, з’їсти щось зернове. Потім, щоб принести задоволення Всевишньому Господу, відданий повинен поклонятися своєму духовному вчителю, найчистішому з відданих Господа, й запропонувати йому розкішну їжу, найкращий одяг, золото та корів, відповідно до своїх можливостей. Це звичайно ж принесе задоволення Всевишньому Господу, який тримає диск.
Потім відданий повинен подарувати брахману корову, а якщо відданий знехтував деякими правилами та регулюючими принципами духовного життя, то він має сповідатися у цьому брахману, відданому Господу. Потім відданий має піднести йому якусь дакшину (гроші). О царю, той, хто вечеряв у екадаші, має нагодувати брахмана наступного дня. Це принесе велике задоволення Верховній Особі Бога.
О сину, якщо людина постувала без дозволу свого священика, або якщо жінка постувала без дозволу свого чоловіка, вони повинні пожертвувати бика брахману. Мед та йогурт – також підходящі подарунки брахману. Той, хто їв у екадаші лише фрукти, має наступного дня пожертвувати фрукти. Той, хто не вживав тільки масло, повинен пожертвувати гхі; той, хто не вживав тільки гхі, повинен пожертвувати молоко; той, хто постував, не вживаючи зернові, має пожертвувати рис; той, хто спав на підлозі, має пожертвувати ліжко зі стьобаною ковдрою; той, хто їв на тарілці з листа, повинен пожертвувати горщик із топленим маслом; той, хто мовчав, повинен пожертвувати дзвіночок; той, хто не вживав кунжуту, повинен пожертвувати золото й нагодувати двох брахманів розкішною їжею. Людина, яка хоче запобігти облисіння, має подарувати брахману дзеркало; той, хто має поношені черевики, повинен подарувати черевики; а той, хто постував, не вживаючи сіль, має пожертвувати брахману трохи цукру. Протягом цього місяця кожен повинен регулярно пропонувати у храмі Господу Вішну або Шріматі Туласі-Деві світильник на гхі.
Пост в екадаші досконалий, якщо пожертвувати гідному брахману золотий або мідний горщик, наповнений гхі або ґнотами з гхі поряд з вісьмома горщиками, наповненими золотом і покритими тканинами. Той, хто не може зробити такі подарунки, повинен хоча б сказати брахману кілька добрих слів. Той, хто зробив це, безсумнівно, отримає повне благословення посту в екадаші (6).
Виразивши свою пошану та отримавши дозвіл, відданий має поїсти. Цей екадаші завершує Чатурмас’ю, і те, від чого утримувалися в Чатурмас’ю, має бути пожертвуване брахманам. О цар. царів, той, хто слідує Чатурмас’ї, отримає незліченні блага й після смерті потрапить в обитель Господа Васудеви. О царю, кожен, хто повною мірою дотримується Чатурмас’ї без перерви, досягне вічного щастя й не буде більше народжуватися, а якщо хтось перерве піст, то він стане сліпим або прокаженим.
Таким чином, я розповів тобі досконалий шлях дотримання Харібодхіні екадаші. Кожен, хто читає й слухає про це екадаші, здобуде таке благо, яке дорівнює тому, що досягається жертвуванням корів гідному брахману”.
Так закінчується оповідь про славу Картіка-шукла екадаші, відомому також як Харібодхіні екадаші, або Девотхані екадаші, зі Сканда Пурани.

Примітки:

  1. У Ведах сказано:

“Той, хто їсть у будинку шудри, заводить друзів серед шудр, спить із жінками шудр, вже став шудрою у цьому житті. Наступні сто його народжень будуть у будинках собакоїдів”.

  1. У Падма Пурані сказано: “Якщо людина грішить свідомо, з розрахунку на силу оспівування священних імен Господа, то немає для нього шляху до очищення”. Гріхи, накопичені свідомо, називаються “мокрими”, тоді як ті, що накопичилися несвідомо, називаються “сухими”. Тут Господь Брахма каже, що дотримуючись Харібодхіні екадаші можна позбутися всіх гріхів: як “мокрих”, так і “сухих”.
  2. Одна калпа, що складається з дванадцяти годин Господа Брахми, триває 4320000000 років. Оскільки Господь Крішна сказав у Бхагавад-гіті [8.21], що “кожен, хто прийде до моєї обителі, ніколи не повернеться в матеріальний світ”, то зрозуміло, що протягом того мільярда кальп, коли відданий залишається в обителі Господа Вішну, він буде виконувати віддане служіння і тільки потім матиме можливість залишитися там назавжди.
  3. Манджарі, піднесені Господу, повинні бути щойно зірваними та дуже м’якими. Несвіжі, тверді манджарі не повинні пропонуватись Господу.
  4. У Бхагавад-Гіті [10.25] Господь Крішна сказав: “З жертвоприношень я – оспівувані святі імена, Джапа”. У Калісантарані Упанішад написано, що в Калі-югу оспівування махамантри “Харе Крішна”, яка складається з шістнадцяти слів, – найкращий метод досягнення порятунку. Ось шістнадцять слів мантри “Харе Крішна”, яку проповідував Шрі Чайтан’я Махапрабху: “Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе / Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе”.
  5. Для вайшнава благодійність означає слідувати Свідомості Крішни, особливо оспівувати мантру “Харе Крішна”. Як сказав Шрі Чайтан’я Махапрабху: “О брате, будь ласка, заспівай Харе Крішна хоча б один раз – це єдина милість, про яку я прошу”. Якщо відданий домогосподар в змозі займатися благодійністю, то він може дати трохи насіння кунжуту, одяг або їжу як милостиню бідному, але це не обов’язково.