ДЕНЬ ПОЯВИ БГІШМАДЕВИ 16 ЛЮТОГО 2024 РОКУ – БгішмаШТАМИ

Це свято на честь появи Бгішмадеви, який був державним діячем, главою династії Куру, великим воєначальником і ватажком кшатріїв. Бгішма – син царя Шантану і богині-річки Ганги, в дитинстві був відомий під ім’ям Деваврата. В юності він пройшов навчання військовому мистецтву у знавця військової справи Парашурами. Заради щастя свого батька він прийняв “жахливу” обітницю безшлюбності, став відомий під ім’ям Бгішма, тобто жахливий. На подяку за таку великодушність він отримав від свого великого батька благословення залишити тіло (померти), коли забажає. Для життя Бгішми обітниця, дана ним у молодості, мала велике значення.

Бгішма не був звичайною земною людиною, але був небесним напівбогом Васу, який прийняв народження на Землі внаслідок прокляття великого мудреця Васіштхи. З волі провидіння з самого дитинства він пройшов навчання у мудреця Васіштхи й був однаково обізнаний як у священних писаннях, так і у військовому мистецтві, нарівні з самим Парашурамою.

Будучи радником царя Дгрітараштри, Бгішма всіляко намагався запобігти війні між двома великими кланами – Пандавами та Кауравами, але, коли війна все ж таки почалася, він став воєначальником Кауравів. Він був мудрим, доблесним і вправним воїном. Під його керівництвом армія Кауравів не могла бути переможеною, і ніхто не міг здолати його в поєдинку. Пандавам довелося вдатися до хитрощів. Вони прийшли до Бгішми за порадою і спитали його самого, як їм його перемогти. Тоді Бгішма порадив Арджуні під час бою наблизитись до нього, помістивши перед собою сина Друпади Шикхандіна. Благородний Бгішма не підніме зброї проти Шикхандіна, оскільки він не хто інший, як жінка, дочка Друпади, кілька років тому чарами перетворена на хлопчика. Це дасть змогу Арджуні здобути перемогу. Так усе й сталося, але, незважаючи на ретельну підготовку, бій виявився тяжким. Коли Бгішма впав, на його тілі не залишилося місця і в два пальці завширшки, не враженого ворожою стрілою. Він упав із колісниці головою на схід. Тіло його так і не торкнулося землі, а залишилося в повітрі, лежачи на ложі з стріл, що встромилися в нього.

Відносини Господа Крішни та Бгішмадеви на полі битви Курукшетра дуже примітні. Може здатися, що Господь Шрі Крішна вороже ставився до Бгішмадева, але насправді таким чином Він хотів виявити особливу милість своєму великому відданому Бгішми. Такими є деякі форми трансцендентних взаємин між відданими та Господом. І ті, хто нічого не знає про чисте віддане служіння, не здатні проникнути в таємницю таких стосунків.

Бгішмадева, як доблесний воїн, навмисне пускав у бою стріли в тіло Господа, щоб звичайній людині здавалося, ніби Він поранений. Але все це робилося лише для того, щоб збити з пантелику невідданих. Цілком духовне тіло неможливо поранити, і відданий не може стати ворогом Господа. Якби це було так, Бгішмадева не хотів би, щоб Господь став кінцевою метою його життя. І якби він був ворогом Господа, Господь Крішна міг би знищити Бгішму, не сходячи з місця. Але Крішна вчинив так, бо воїн-відданий хотів побачити трансцендентну красу Господа, прикрашеного ранами від стріл чистого відданого.

Використовуючи свій магічний дар, Бгішма зумів відстрочити смерть на 48 днів до зимового сонцестояння, коли сонце поверне на північну дорогу від екватора. Це сприятливий час для смерті, оскільки гарантує звільнення від майбутніх земних перероджень (сансари).

До його смерті залишалося ще двадцять днів. Доблесні знатні воїни обох армій, кинувши на землю зброю, зібралися навколо Бгішми. Вітаючи їх, Бгішма поскаржився, що його голова відвисає назад, і попросив царів, що зібралися, дати йому подушку. Царі запропонували йому безліч найкращих пухових подушок, але Бгішма відкинув їх і звернувся з цим проханням до Арджуни. Тоді Арджуна натягнув свою могутню лук, і три стріли встромилися в землю під головою Бгішми. На них і помістилася голова старого воїна. Бгішма відмовився від допомоги лікарів, які прибули до нього, залишившись на ліжку зі стріл. Наступного дня, покликавши Арджуну, Бгішма попросив у нього води. Тричі об’їхавши на своїй колісниці тіло старшого в роді, Арджуна натягнув свою лук і встромив стрілу в землю поруч із Бхішмою. Негайно звідти, куди встромилась стріла, забив фонтан холодної води, що смаком нагадує напій богів. Вгамувавши спрагу, Бгішма похвалив непереможного Арджуну, найвправнішого із лучників.

У битві на Курукшетрі перемогли Пандави. Їхній глава Юдгіштхіра навіть після коронації відчував себе недостатньо обізнаним і досвідченим в управлінні такою великою країною, на що Крішна порадив йому звернутися до мудрого Бгішми. Після цього, зі смертного ложа, Бгішма дав Пандавам широке повчання у релігії, законі та праві, яке займає близько двох книжок “Махабгарати” (XII і XIII).

Напередодні Бгішмаштамі сприятливо згадати прекрасні молитви, які підніс Господу Крішні дід Бгішма в той момент, коли залишав своє тіло. Ці молитви сповнені глибокого сенсу і передають усю силу любові могутнього Бгішми (який був одним із Васу) до Верховної Особи Бога.

Одна з них так звучить. Бгішма сказав: “Нехай же всі мої думки, почуття і бажання, які так довго були зайняті різними предметами та обов’язками, будуть поглинені всемогутнім Господом Шрі Крішною. Він завжди самозадоволений, але як ватажок відданих, Він іноді отримує трансцендентну насолоду, сходячи в матеріальний світ, хоча матеріальний світ створений із Нього одного. (Шрімад Бхагаватам, пісня 1, розділ 9, текст 32.)