ДЕНЬ ВІДХОДУ ВІШВАНАТГИ ЧАКРАВАРТІ ТГАКУРА 14 ЛЮТОГО 2024 РОКУ

Різні джерела повідомляють різні дати народження Шріли Вішванатги Чакраварті. Згідно з енциклопедією “Гаудія-вайшнава Абхідана”, Чакраварті Тгакур з’явився в цьому світі в 1654 році ери Шака (тобто 1642 р. н.е.). Згідно з твердженнями Шмалали Госвамі, він народився в 1626 році. Мурарілал Адхікарі у своїй праці “Вайшнава-дігдаршані” вказує 1646, а Мадгусудана Татвавачаспаті висловлює припущення, що Вішванатха народився в 1633-1638 роках.

Місцем народження святого було село Прасідха Деваграм в окрузі Надія Західної Бенгалії. Батько його був спадковим брахманом з Радха-шренія-віпра-кули – брахманської громади, яка влаштована в Радхадеш, і звали його, згідно з Вайшнава Абхіданом, Раманараяна Чакраварті. Ім’я його матері невідоме. Відомо, що у Вішванатхи Чакраварті було двоє старших братів: Рамабхадра та Рагхунатга. Рамабхадра був відомим ерудитом і богословом, учнем Гопіканти, який був сином Харірамачар’ї – учня Рамачандри Кавіраджа. Другий брат Рагхунатга також був відомим вченим. Майбутнього ачар’ю при народженні назвали Вішванатгою. Згідно з переказами, коли він народився, тіло його випромінювало яскраве світло, яке заливало всю кімнату.

Дитинство Вішванатга провів у будинку батька, у Деваграмі. Розповідають, що коли він був ще підлітком, їхнє село відвідав відомий вчений брахман. Всі місцеві пандіти побоялися вступити з ним у філософську дискусію, проте Вішванатга вийшов уперед і в диспуті, що зав’язався, здобув перемогу над знаменитим ученим.

Завершивши навчання, тобто засвоївши початки логіки, санскритську граматику, поетику та риторику, Вішванатга переїхав до Саїдабада (округ Муршідабад Західної Бенгалії). Там, у будинку свого духовного вчителя Радхарамана Чакраварті, він вивчав священні писання про віддане служіння Господу Крішні.

Вішванатга одружився в досить ранньому віці (шлюб, на прохання батька, влаштував його брат Рагхунатга), проте ніколи не відчував прихильності до сімейного життя і незабаром залишив сім’ю та пішов у паломництво до Вріндавана. Кажуть, що він прищепив своїй дружині смак до читання та вивчення “Бхагаватам” і перед тим, як залишити будинок (а це трапилося майже відразу після завершення навчання та дикші), радив їй присвятити своє життя поклонінню Господу.

Прийшовши у Вриндаван, Вішванатга оселився на березі Радха-кунди, у бхаджан-кутирі Шріли Крішнадаси Кавіраджа Госвамі, разом із учнем останнього, ім’я якого було Мукунда Дас. Там він повністю поринув у вивчення книг Госвамі Вріндавана. Приблизно у цей час Вішванатга відвідав Патаданджу і встановив там Божество Господа Гопала.

Якось за вказівкою свого гуру Вішванатга відвідав дружину, з якою провів лише одну ніч, протягом якої вона не почула від нього нічого, крім розповідей про Крішну. Наступного ранку він знову залишив будинок і повернувся до духовного вчителя, який доручив йому переписати весь текст “Бхагавата-Пурани”. У Мукунди Даси було кілька книг, які він почав писати, але не закінчив. Помітивши велику відданість та ерудицію Вішванатги, Мукунда доручив йому довести цю роботу до кінця.

Розповідають, що якось Крішна з’явився Вішванатсі уві сні та наказав йому написати коментарі на книги вріндаванських Госвамі. Вішванатга відразу ж приступив до роботи. Щоразу, коли він сідав писати, хмари одразу ж закривали його від палючого сонця. Якось сильна злива обрушилася на те місце, де Вішванатга писав коментар на “Бхагавата-Пурану”. Чудовим чином жодна крапля не впала ні на нього, ні на рукопис.

За його заслуги віддані нагородили Вішванатгу титулом “Чакраварті”. Зазвичай так називають імператора – того, хто підтримує (варту) коло (чакра) впливу. У вступі до “Свапна-Віласамріта”, написаної Вішванатгою Чакраварті, розкривається езотеричний, духовний зміст його імені. “Того, хто демонструє відданість Вішванатгу, Господу Всесвіту, подібну до дорогоцінного каменю, і розширює коло бхакті, називають ‘Чакраварті’ ”.

Вішванатга Чакраварті схилявся перед служінням та відданістю Наротами Даси Тгакура, якого називали Расіка-раджею, “Царем расіка-бхакт”. Проте за життя Вішванатги Чакраварті знайшлися люди, які посміли приписати йому власні збочені уявлення про природу божественної раси і, будучи нездатними зрозуміти духовний характер діяльності Тгакура Махашаї, «нагородили» його титулом “Сахаджія-кула-бхушана” (тобто “Укра” сахаджіїв”). Шріла Чакраварті Тгакур, нетерпимий до подібних явищ, заступився за ачар’ю і зумів захистити його ім’я від брехні псевдо-вайшнавів.

Живучи у Вріндавані, Вішванатга поклонявся Божествам Радхи-Гокулананди і Говардхана-шилі, якій до нього служили Господь Чайтан’я, Рагхунатга Дас Госвамі, Крішнадас Кавіраджа, Мукунда Дас і Крішнапрія Тгакурані ( в наші дні ця Говардхана-шила знаходиться в храмі Радхи-Гокулананди у Вріндавані). Він наново призначив пуджарі для поклоніння Божествам у різних місцях Вріндавана, ініціював відновлення багатьох зруйнованих храмів та монастирів і сам заснував кілька матхів. Він написав прості та ясні коментарі до праць госвамі, та представив деякі з них у скороченому вигляді, щоб інші могли легко збагнути їх зміст. Останню свою велику працю, “Сарартха-даршині”, Шріла Чакраварті Тгакур завершив уже в похилому віці. Зважаючи на все, він залишив цей світ проживши близько сімдесяти років. Самадхі його розташоване у дворі храму Радхи-Гокулананди у Вріндавані. У Крішна-лілі Вішванатхі Чакраварті служить Шріматі Радхарані як Вінода-манджарі.