ПУНДАРІКА ВІД’ЯНІДГІ

Пундаріка Від’янідгі з’явився на світ у брахманській родині в Чгатаграмі. Титулу Від’янідгі він удостоївся згодом, завдяки своїй вченості. Учень Шрі Мадхавендри Пурі, Пундаріка Від’янідгі був гуру Шрі Гададхари Пандіта та близьким другом Сварупи Дамодари.

Якось у Джаганатха Пурі Пундаріка Від’янідгі після довгої розлуки зустрів Сварупу Дамодара. У радісному настрої обидва друзі захотіли отримати пил зі стоп один одного. Коли вони спробували схопити один одного за стопи, між ними зав’язалася легка бійка, оскільки кожен намагався уникнути пійманого. Маючи досить міцні тіла, ніхто з них так і не переміг. Але Шрі Гауранга насолоджувався їхньою грою під дружній сміх усіх присутніх відданих.

У Пундаріки Від’янідгі були й інші імена – Шрі Від’янідгі, Ачар’янідгі, Бхакт’янідгі та Преманідгі (назване Господом Чайтан’єю). “Просто почувши його ім’я, – сказав Шрі Гаура, – весь світ очиститься”. Чиста відданість Преманідги стала причиною того, що Шрі Чайтан’я Махапрабху іноді невтішно плакав і голосно волав: «О, отче Пундаріко! Пундаріка – Мій батько, Мій найдорожчий друг. Коли ж Я знову побачу його?

Постійно перебуваючи у хвилях Крішна-преми, Пундаріка часто являв екстатичні емоції, виражені в потоках сліз, мурашках на тілі та втраті свідомості. “Кожен, хто вислухає нижченаведену розповідь про зустріч Пундаріки Від’янідгі та Шрі Гададгари Пандіта, знайде скарб любові до Бога” (“Шрі Чайтан’я Бгаґавата”).

Вперше опинившись у Навадвіпі, Пундаріка Від’янідгі переодягся у звичайного кармі. Крім Мукунди, ніхто не зміг упізнати в ньому чистого відданого. “Сьогодні я познайомлю тебе з незвичайним вайшнавом”, – сказав Мукунда Ґададгару Пандіту, прямуючи разом з ним на зустріч з Пундарікою Від’янідгі.

Вони застали Пундаріку, котрий лежить на пишному латунному ложі, вкритому червоним атласним покривалом, з шовковими подушками та пишним триярусним балдахіном. На відстані витягнутої руки знаходилася прикрашена дорогоцінним камінням коробка з запашними спеціями та горіхами бетеля. Поруч із ліжком стояли дві бронзові плювальниці. Подивившись на себе в дзеркало та побачивши своє обличчя червоним від бетеля, Пундаріка щиро розсміявся. Двоє слуг обмахували його віялами з павичевого пір’я.

Ґададгара Пандіт не міг зрозуміти, чи це був вайшнав чи принц, який купається в розкоші? В думці Ґададгари виникли сумніви з приводу духовного рівня Пундаріки. Наче прочитавши його думки, Мукунда вирішив розкрити трансцендентну сутність Пундаріки Від’янідги. Він прочитав вірш із “Шрімад-Бхагаватам” (10.6.35): “Постійно жадібна  до смаку крові грудних дітей, Путана прийшла з тим, щоб убити немовля Крішну. Однак, запропонувавши Всевишньому Господу свої груди, Путана здобула найвище благословення та була прийнята як мати Шрі Крішни”.

Після того, як пролунав цей вірш, Пундаріку Від’янідгі начебто підмінили. Немов води Ґанги, з його очей ринули потоки сліз. Його тіло покрив піт, а волосся на тілі стало дибки. Він розірвав на собі розшиту шовкову сорочку і розтоптав її. Катаючись землею, він вигукував: “Господь безмежно милостивий. І все-таки Він позбавляє мене Своєї милості”. Його одяг, бронзове ложе, чудові покривала, дзеркала, плювальниці, всі прикраси та речі були знищені ним відразу – буквально розірвані та розбиті на шматки. Десять людей намагалися, але не змогли утримати прояви екстатичних емоцій Пундаріки. Прояв переживань чистої любові до Крішни Пундарікою Від’янідгі тривало ще деякий час. Зрештою, його духовні переживання досягли апогею, і він упав непритомний.

Ставши свідком такого незвичайного прояву трансцендентних емоцій, Ґададгара Пандіт відразу усвідомив допущену ним помилку від невірного та передчасного судження, коли він прийняв Від’янідгі за матеріалістичного відданого. Щоб виправити свою помилку, він вирішив прийняти у Від’янідгі посвяту.

У Враджа-лілі Пундаріка Від’янідгі є царем Врішабхану, батьком Шріматі Радхарані. Його самадхі знаходиться в районі 64 самадхі у Вріндавані.