ҐАДАДГАРА ПАНДІТ

Шрі Ґададгара даса Тгакур жив у Навадвіпа-дхамі, але після відходу Шрі Чайтан’ї Махапрабгу переселився до Катви. Наприкінці життя він перебрався до села під назвою Ендіядаха-ґрама, де спорудив своє останнє житло. У Катві у Ґададгари даси був учень на ім’я Ядунандана Чакраварті.

Ґададгара дас був одним із вічних супутників Шрі Чайтан’ї Махапрабгу та Ніт’янанди прабгу. “Ґаура-ґанодеша-дипіка” згадує Ґададгару даса як експансію краси і блиску Шріматі Радхарані. Там написано: “ґопі на ім’я Чандраканті, яка була вібгуті (експансією) Шрі Радхи, з’явилася в Гаура-лілі як Ґададгара даса, близький супутник Шрі Чайтан’ї Махапрабгу”.

Шрі Ґададгара не був одним із Ґопалів, які служили Ніт’янанді прабгу в сакх’я-расі (дружніх відносинах). Правильніше буде сказати, що він завжди був занурений у мадхур’я-расу. Шріпад Бхактіведанта Свамі Махараджа так пише про Ґададгара даса у своєму коментарі до “Чайтан’я-чарітамріті”: “Приблизно за 13-16 кілометрів від Калькутти на березі Ґанґи знаходиться село під назвою Ендіадаха-ґрама. Шріла Ґададгара даса був відомий як мешканець цього села… Після відходу Господа Чайтан’ї Махапрабгу Ґададгара даса пішов із Навадвіпи до Катви. Згодом він переселився в Ендіядаха-ґраму і жив там. Стверджується, що він був втіленням блиску тіла Шріматі Радхарані, так само як і Шріла Ґададгара Пандіт – це втілення самої Шріматі Радхарані. Іноді пояснюють, що Чайтан’я Махапрабгу – це радха-бгава-д’юті-суваліта, іншими словами, Його характеризують емоції та блиск Шріматі Радхарані. Цей д’юті, чи блиск, і є Ґададгара дас. Він згадується у числі супутників як Шрі Ґаурахарі, так і Ніт’янанди прабгу… Але навіть будучи супутником Господа Ніт’янанди прабгу, він не входив до числа хлопчиків-пастушків, а перебував у трансцендентних стосунках подружнього кохання. У Катві він заклав фундамент храму Шрі Ґаурасундари”.

Коли в 1434 за літочисленням Шакабда (1534 р. н. е.) Господь Ніт’янанда прабгу був уповноважений Господом Чайтан’єю проповідувати рух санкіртани в Бенгалії, Шрі Ґададгара дас був одним з головних помічників Господа Ніт’янанди. Він проповідував рух санкіртани, звертаючись до кожного з проханням повторювати маха-мантру “Харе Крішна”… Коли Шріла Ґададгара даса проповідував культ харі-кіртана, а в тих краях жив суддя, який дуже негативно ставився до руху санкіртани. Йдучи в слід Господа Чайтан’ї Махапрабгу, Шріла Ґададгара дас одного разу ввечері прийшов у будинок Казі і попросив його повторювати мантру “Харе Крішна”.

Казі відповів: “Добре, завтра я скажу “Харе Крішна”. Почувши це, Шріла Ґададгара дас прабгу кинувся в танець і сказав: “Чому завтра? Ти вже почав вимовляти мантру “Харе Крішна”, тож просто продовжуй”.

“…Вважається, що Шріла Ґададгара дас – це спільна форма Чандраканті, сяйва Шріматі Радхарані, та Пурнананди – експансії дорогої дівчини Господа Баларами. Таким чином, Шріла Ґададгара дас був одним із супутників як Чайтан’ї Махапрабгу, так і Ніт’янанди прабгу. Повертаючись одного разу з Ніт’янандою прабгу до Бенгалії з Джаганнатха Пурі, він забувся і почав голосно говорити, ніби був дівчиною з Враджабхумі, яка продає йогурт, а Ніт’янанда прабгу це помітив. Іншого разу, охоплений екстазом ґопі, він ніс на голові глечик, повний води з Ганги, як роблять продавчині молока. Дорогою до Вріндавана Господь Чайтан’я Махапрабгу зайшов до будинку Раґгави Пандіта. Ґададгар дас пішов подивитися на Нього, і Шрі Чайтан’я Махапрабгу так зрадів, що поставив свою ногу йому на голову. Перебуваючи в Ендіадах, Ґададгара дас прабгу встановив там для поклоніння божество Балагопали. За допомогою Шрі Ніт’янанди прабгу та Шрі Ґададгари даса Шрі Мадхава Гхош поставив п’єсу під назвою “Дана-кханда”.

Могила Ґададгари даса прабгу, яка знаходиться в Ендіадахі, була у володінні вайшнавів Сатйоги, а пізніше – Сіддхі Бгаґавана даса Бабаджі з Кальни. За його велінням Шрі Мадхсудана Муллік, один із членів аристократичної династії Мулліків з Нарікеладанги, Калькутти, заснував там падваді (монастир) у 1256 р. за бенгальським літочисленням. Також він організував поклоніння божеству на ім’я Шрі Радхаканта. Його син, Балайчанда Муллік, встановив там у 1312 р. за бенгальським літочисленням Божества Гаури-Нітая. Таким чином, на храмовому троні знаходяться як Божества Гаури-Ніт’янанди, так і Божества Радхи-Крішни”.

Коли Чайтан’я Махапрабгу послав Ніт’янанду прабгу до Бенгалії проповідувати про нектар святого імені, він відправив разом із ним Шрі Раму даса та Шрі Ґададгару даса. Якось, несучи на голові посудину з водою, Ґададгара дас, перебуваючи в умонастрої ґопі, вигукував: “Кому молока? Кому йогурту? і сміявся з цих жартів.

Ось докладна історія про звільнення Казі Ґададгарою дасом. Якось переповнений Крішна-премою Ґададгара дас пішов до будинку Казі, шалено танцюючи і виконуючи харі-санкіртану. Прийшовши до дверей Казі, він почав голосно кликати його. Розгніваний Казі вийшов надвір, готовий покарати Ґададгару даса через те, що той потривожив його спокій. Але дивовижна краса Ґададгари даса, який був уособленням божественного блиску Шрі Радхіки, вразила Казі.

Ґададгара дас з величезною ніжністю обійняв його, і Казі спитав:

– Тгакур, що привело тебе до мене?

Ґададгара дас відповів:

– Я хочу поговорити з тобою.

– Про що ти хочеш поговорити?

– Гаура-Ніт’янанда з’явилися на цю землю, щоб звільнити людство за допомогою божественного кохання, поширюючи солодкий нектар святого імені Харі. Чому ти не повторюєш солодке ім’я Харі?

– Завтра я повторюватиму ім’я Харі.

– Чому завтра? Я прийшов, щоб звільнити тебе святим ім’ям Крішни. Ти почав благочестиве життя, вимовляючи святе ім’я Харі. З сьогоднішнього дня всі твої гріхи і страждання зникнуть через милість святого імені, якщо ти просто продовжуватимеш його вимовляти. Ось навіщо я прийшов – урятувати тебе”.

Ці слова Ґададгара даса збентежили Казі. Нарешті він усміхнувся і сказав:

– Завтра я почну повторювати святе ім’я Харі.

Почувши святе ім’я Харі з вуст мусульманина Казі, Ґададгара даса відразу збожеволів від екстазу Крішна-преми. Нарешті він сказав:

– Чому завтра? Щойно ти сказав “Харі”. Тепер усі твої гріхи розтануть і святе ім’я тебе повністю очистить.

Очистившись з милості Ґададгари даса та святого імені Крішни, Казі прийняв притулок у святих стіп Ґададгари даса.

Так Ґададгара дас звільнив безліч грішників, невіруючих та яванів святим ім’ям Крішни. Він пішов з цього світу на восьмий день повні в місяць картіка.