ҐАУРІДАС ПАНДІТ

“Ґаурідас Пандіт, взірець найвищої відданості в служінні і в любові до Бога, мав надзвичайну здатність отримувати і віддавати цю любов. Ґаурідас Пандіт вважав Господа Чайтанью і Господа Нітьянанду повелителями свого життя. Він пожертвував всим заради служіння Господу Нітьянанді” («Чайтанья-Чарітамріта»).

Перед тим, як прийняти сан’ясу, Господь Чайтанья та Господь Нітьянанда відвідали Ґаурідаса Пандіта в Амбіці Калні. Боячись майбутньої розлуки з Ними, Ґаурідас заплакав, благаючи Господа залишитися в нього. Тоді Махапрабгу проявив великі (розміром як зріст людини) Божества Ґаура-Нітай, щоб втішити Свого люблячого слугу. “Ґаурідас, Моє мурті не відмінне від Мене, сказав Господь Ґауранга, – Ми назавжди залишимось у Твоєму домі, щоб приймати твоє служіння”.

Ґаурідас Пандіт поклонявся Ґаура-Нітай за допомогою безлічі способів – ніжно розмовляючи з Ними, готуючи для них всілякі страви, обговорюючи з Ними тексти з наметів, виконуючи протягом дня їх прохання. Старий і немічний Ґаурідас безперервно служив своїм королям – Шрі Шрі Ґаура-Нітай.

Він був дуже бідний, але йому завжди хотілося прикрасити Ґаура-Нітай коштовностями. Розуміючи це, Ґаура-Нітьянанда чудово прикрашали Себе Самі. Помічаючи їхню надзвичайну красу, Ґаурідас дивувався: “Де Ви взяли всі ці прикраси?” Шрі Шрі Ґаура-Нітай часто являв подібні ігри в будинку свого чистого відданого – Шрі Ґаурідаса Пандіта.

Якось Чайтанья дас, найкращий учень Ґаурідаса, організував на березі Ганги багатолюдний фестиваль санкіртани.

Зачаровані звуками кіртана, Божества Ґаурідаса зістрибнули з вівтаря і приєдналися до відданих, які співали та танцювали. Виявивши, що Божеств у храмі немає, Ґаурідас схопив ціпок і кинувся за Ними в погоню. Побачивши сердитого Ґаурідаса, що наближається, Ґаура-Нітай зникли. У цей момент Ґаурідас зауважив, що Ґаура-Нітай увійшли в серце (хрідайя) Чайтаньї даса. Ґаурідас обійняв свого улюбленого учня, омив його сльозами і сказав: “Ти – найщасливіший. З цього дня тебе будуть називати Хрідайя Чайтанья, “той, хто зберігає Шрі Чайтанью у своєму серці”».

З того часу даршан Ґаура-Нітай в храмі Ґаурідаса Пандіта буває лише короткими інтервалами, як і храмі Банкі-Біхарі у Вриндавані. Щоб утримати Божества від втечі з вівтаря, пуджарі відкривають та відразу закривають фіранки під час даршану.

Здійснюючи бхаджану в Дхіра Саміра Кунджі у Вріндавані, Ґаурідас Пандіт увійшов у вічні ігри пастушків Крішни-Баларами. У Враджі він був Субалою, двадаша-гопалою.

Його самадхі знаходиться у дворі храму Шьяма-Райя в Дхіра Самірі, у Вріндавані.