ДЕНЬ ВІДХОДУ ІШВАРИ ПУРІ 7 БЕРЕЗНЯ 2024 РОКУ

“Вся слава Мадхавендрі Пурі, невичерпній криниці Крішна-преми! Він – дерево бажання бхакті, і саме завдяки йому насіння бхакті вперше принесло плоди. Потім насіння Крішна-преми принесло плоди в особі Шрі Ішвари Пурі, а потім сам садівник, Чайтан’я Махапрабгу, став стовбуром дерева бхакті” (Чайтан’я-Чарітамріта, Аді 9.10). Шріла Бхактісіддханта Сарасваті так коментує ці рядки Крішнадаса Кавіраджа Госвамі: “Шрі Ішвара Пурі був мешканцем Кумарахаттів. (У цьому місці зараз розташована залізнична станція, відома під назвою Камархатті. Неподалік знаходиться також інша станція під назвою Халісахара, що належить Східній залізниці, що тягнеться східною частиною Калькутти). Ішвара Пурі з’явився в сім’ї брахмана і був найулюбленішим учнем Шрі Мадхавендри Пурі”.

Перед посвятою Шрі Чайтан’ї Махапрабху Ішвара Пурі кілька місяців прожив у будинку Гопінатхи Ачар’ї у Навадвіпі-дхамі. Тоді він познайомився зі Шрі Чайтан’єю, коли той був Німаєм Пандитом, і попросив його допомогти зі своєю книгою, “Крішна-ліламритою”. Господь був надзвичайно задоволений відданістю Ішвари Пурі та високо оцінив його роботу, сказавши, що вона бездоганна. Проте коли на нього натиснули, Німай Пандіт зробив кілька поправок особисто. Ці розваги докладно описані у “Чайтан’я-Бгаґаваті”. Нижче коротко переказано, що писав Вріндаван Даса Тхакур про Ішвара Пурі.

Бачачи, що Шрі Чайтан’я щасливий, займаючись навчанням, Мати Шачі приходила у все більший і більший захват. У цей час Шрі Ішварі Пурі таємно прийшов у Навадвіпу. У “Чайтан’я-Бгаґаваті” написано, що Ішвару Пурі охопив екстаз Крішна-раси. Проте, оскільки він був дуже дорогий Крішні, він був також і дуже скромним тож не хотів, щоб на нього звертали увагу як на великого відданого. Щоб ніхто його не впізнав, він змінив свою зовнішність і подався до храму Адвайти. Прийшовши до храму, він побачив, що Адвайта зайнятий там служінням Господу, і дуже обережно і несміливо сів. Але міць великого вайшнава нелегко приховати від іншого великого вайшнава. Адвайта Ачар’я раз-по-раз відволікався від своїх обов’язків і поглядав у бік Ішвари Пурі. Нарешті він запитав його: Хто ти, батьку? Ішвара Пурі представився вкрай скромно: “Я шудра найнижчого стану”.

З першого погляду Мукунда Датта впізнав у Ішварі Пурі вайшнава-сан’ясі. У цей час він почав дуже солодкий Крішна-ліла-кіртан. Вріндавана Дас запитує: “Хто з вас залишиться байдужим під час солодкого кіртана Мукунди Датти?” Почувши неймовірно зворушливі пісні Мукунди Датти, Шрі Ішвара Пурі втратив самовладання в трансі і глибокому екстазі впав додолу. Сльози екстазу дощем лилися з його очей. Віддані, які зібралися, заціпеніли при вигляді такого прояву трансцендентних почуттів. Шрі Адвайта Ачар’я теж почав переживати трансцендентні емоції.

Шрі Ішвара Пурі прожив деякий час у Навадвіпі. Одного разу стежка неподалік того місця, де він жив, була освячена божественними слідами Шрі Гаурасундари. Махапрабгу повертався додому зі школи. Шрі Чайтан’я Махапрабгу вразив Ішвару Пурі досконалістю своєї статури та надзвичайно серйозним характером. Він захотів якось познайомитися з Господом. Нарешті Шрі Ішвара Пурі гукнув: “О найкращий із брахманів! Як тебе звати? Де твій дім? І що за книгу читаєш?”

Шрі Чайтан’я Махапрабху з найбільшою скромністю схилився в пошані перед Шрі Ішварою Пурі. Учні Махапрабгу сказали:

– Його звати Німай Пандіт.

Ішвара Пурі запитав:

– То ти і є Німай Пандіт?

Радість Ішвари Пурі не знала кордонів. Махапрабгу з великою смиренністю схилив голову і відповів:

– Шріпада, зробіть мені милість і будьте так ласкаві удостоїти мій дім своїм візитом. Прямо зараз ми приготуємо обід, щоб задовольнити Вас. Будь ласка, прийміть моє запрошення.

Після обіду вони увійшли до храму Вішну та довго говорили про Крішну, і поступово Крішна-према сколихнулася в їхніх серцях і затопила їх екстазом любові до Бога. Таким чином, Шрі Ішвара Пурі протягом місяця жив у будинку Шрі Гопінатхи Ачар’ї. Шрі Чайтан’я Махапрабху постійно запрошував до себе Ішвара Пурі в гості, і час від часу той запрошував до себе Махапрабгу.

У ті дні Шрі Гададхара був ще підлітком. Шрі Ішвара Пурі дуже любив його. Він читав Ґададхарі книгу, яку сам написав – “Шрі Крішна-ліламриту”. Щодня під час сходу сонця Махапрабгу приходив висловити свою повагу Шрі Ішварі Пурі.

Одного разу Ішвара Пурі сказав Чайтан’ї Махапрабгу: “Ти найбільший серед пандитів; я пишу книгу про ліли Крішни. Ти мусиш допомогти мені, показавши мені всі помилки, які ти знайдеш у цій роботі. Це принесе мені величезне задоволення”.

Сидівши біля лотосних стоп Шрі Ішвари Пурі і слухаючи ці слова, Шрі Чайтан”я Махапрабху посміхнувся і сказав: “Слова відданого Крішни так само гарні, як і самого Крішни. Вони належать до тієї ж категорії, що й сам Крішна і складені з Його алфавіту, а не з якогось матеріалістичного алфавіту. Такі слова не стосуються мирських. Той, хто знаходить вади в Крішні чи його відданих – великий грішник. Те, що пише бхакта, – це не просто поезія, його творчість зовсім інша, оскільки вона дорога Крішні, і таким чином вона є абсолютною.

Любовні віддані молитви не мають жодного відношення до правил граматики і від них не залежать. Крішну цікавить лише любов у таких молитвах. Вони дорогі Крішні в будь-якому випадку, будь вони правильно побудовані згідно з правилами граматики чи ні. Той, хто вишукує в словах відданого недоліки, ніколи не принесе задоволення Крішні”.

Почувши слова Чайтан’ї Махапрабгу, Ішвара Пурі відчув, ніби його почуття окропили нектаром. Ішвара Пурі зміг зрозуміти, що Шрі Чайтан’я Махапрабгу був Верховною Особою Бога, Абсолютною Особою. Через кілька днів Ішвара Пурі залишив Навадвіпу з кількома відданими і продовжив паломництво по святих місцях.

Таким чином, вчені ігри Шрі Ґаурасундари досягли свого завершення, і Господь захотів явити свою божественність. Він хотів розкрити себе, поширити нектар святого імені Крішни і затопити світ Крішна-преми, подарувавши йому таким чином звільнення. Але спочатку він вирушив до Гаї зробити підношення предкам. У цей час у Гаї знаходився й Шрі Ішвара Пурі. Провівши в Гаї кілька днів і закінчивши підношення предкам, Махапрабгу вирушив завершити поклоніння лотосним стопам Вішну. Коли в нього був даршан святих стоп Господа, і коли він почув славу Господа, він почав тонути в екстазі любові до Бога і впав на землю з подивом і радістю. З волі божественного провидіння, саме в цей момент з’явився Ішвара Пурі. Побачивши Шрі Ґаурасундару, він втратив дар мови. Чандрашекхарачар’я, який був поруч, дізнався про те, що відбувається. Незабаром Шрі Чайтан’я Махапрабгу прийшов до тями і побачив поруч із собою Ішвару Пурі. Він тут же підвівся і смиренно висловив свою повагу біля лотосних стоп Шрі Ішвари Пурі.

Потім Шрі Чайтан’я Махапрабгу та Шрі Ішвара Пурі сердечно обійняли один одного. Незабаром обидва вже тонули в океані сліз, які безперервним потоком струменіли з їхніх лотосних очей. Потім Махапрабгу сказав: “Тепер мій візит до Гаї дійсно став успішним, тому що тут я отримав можливість побачити ваші лотосні стопи. Через подорож у святе місце та підношення пінди людина може звільнити своїх предків – тобто людина, яка робить підношення пінди, може звільнити лише своїх предків. Але той, хто бачить вас, автоматично звільняє мільйони предків, і вони не лише звільняться від гріхів, а й досягнуть вічного визволення від матеріального рабства. Тому це паломництво, яке я здійснив, не знає собі рівних, тому що Ваша Святість все зробила цілком сприятливим”.

Таким чином, Шрі Чайтан’я Махапрабгу з великою смиренністю говорив до Ішварі Пурі: “Усі мої паломництва до святих місць досягли досконалості, тому що я побачив вас. Свята людина – це справжня тіртха, або святе місце, тому що вона освячує своєю присутністю святі місця. Тому ви є верховним втіленням усіх святих місць. Всі святі місця моляться про пил з ваших лотосних стоп. Про Ішвара Пурі, так само і я молюся про пил з ваших лотосних стоп, пізнавши який, я звільнюся від океану повторюваних народжень і смертей і вип’ю нектар божественної раси у лотосних стоп Шрі Крішни. Оскільки ви можете звільнити мене від океану повторюваних народжень і смертей, я пропоную вам своє тіло, робіть з ним що хочете. Ви один можете змусити мене випити божественний нектар раси біля лотосних стіп Крішни, і я хочу, щоб ви подарували мені цей дар”.

Почувши такі слова від Шрі Чайтан’ї Махапрабгу, Шрі Ішвара Пурі сказав наступне: “Послухай, Пандіте, бачачи твою вченість і піднесені якості, я можу зрозуміти, що ти – сама божественність, що прийшла у світ людей. У цей знаменний день мені наснився дивовижний сон: багато людей, руки яких були сповнені фруктів. О Пандіте! Чесно кажучи, побачивши тебе, я пережив неймовірне почуття трансцендентного блаженства, це щось більше, ніж звичайна радість. Фактично, після того, як я вперше побачив тебе в Навадвіпа-дгамі, з того часу я не міг думати ні про що інше, окрім тебе. Я не хотів думати ні про що, окрім тебе. Я кажу тобі правду! Бачачи тебе, я щасливий, ніби я бачу самого Крішну!

Після всіх цих слів Махапрабгу смиренно схилив у повазі голову і з усмішкою відповів: “Я – найщасливіший у всьому світі”.

Через кілька днів Шрі Чайтан’я Махапрабху, перейнявшись найбільшою смиренністю, знайшов Ішвару Пурі і сказав: “Ваша Святість, будь ласка, посвятіть мене в Гаятрі-мантру як свого учня. Мої думки дуже неспокійні, тому що мені не вистачає Гаятрі-мантри”.

Шрі Ішвара Пурі був дуже радий, коли почув від Шрі Чайтан’ї Махапрабгу ці слова, і сказав наступне: “Не важливо, що я тобі дам – свої слова чи мантру, бо хочу віддати тобі своє життя; я хочу дати тобі все, що маю”. Після цього Шрі Ішвара Пурі ініціював Шрі Ґаурасундару в божественну мантру.

Потім Шрі Чайтан’я Махапрабгу прийняв сан’ясу і пішов до Джаганнатха Пурі за велінням матері. У цей момент Шрі Ішвара Пурі завершив свою роль у виявлених Господніх іграх. Ідучи в непроявлені ігри Господа, він наказав двом своїм учням, Говінді та Кашишварі Пандіту, жити біля Махапрабгу й служити Йому.

Шріла Бхактісідханта написав: “У найкращого сан’ясі, Мадгавендри Пурі, були найкращі учні: Ішвара Пурі, Ніт’янанда та великий Адвайта. Щоб висловити повагу Шрі Ішварі Пурі, Шрі Чайтан’я Махапрабгу, гуру всесвіту, прийняв його своїм духовним учителем”.