Крішнадас Кавірадж Госвамі відомий, перш за все, як автор «Шрі Чайтанья Чарітамріти», яка завдяки своїй літературній пишності, правдивості, та твердій філософській основі сьогодні повсюди розглядається як головна праця про життя і глибоке вчення Шрі Чайтаньї Махапрабху. Шріла Джива Госвамі мав звичай шанувати кваліфікованих відданих, даючи їм різні титули. Крішнадаса він назвав Кавіраджем (королем поезії) за його поетичний шедевр «Говінда-Ліліламриту».
Шріла Крішна Дас Кавіраджа Госвамі народився 1496 року в сім’ї лікарів у селі Джаматпур у районі Бардхамана неподалік Найахаті. Батьком його був Шрі Бхарігата, а матір’ю Шрі Сунанда. Також у нього був молодший брат на ім’я Шьяма Дас. Так сталося, що його рід перервався. Свого часу Шріла Кавіраджа Госвамі встановив у рідному краї Божества Гаура-Нітьянанди, яким поклоняються там донині.
Якось Господь Нітьянанда прийшов уві сні до Крішнадаса і сказав: «О, мій любий Крішнадасе, не бійся. Іди у Вриндаван, там ти здобудеш усе». (Чайтанья Чарітамріта, Аді ліла 5.195).
Таким чином, отримавши милість Господа Нітьянанди і слідуючи Його настановам, Госвамі, перебуваючи в радісному настрої, вирушив до Вріндавана. Він вів зречений спосіб життя в Шьяма-Кунді біля Манаса Павана Гхати, місця полуденного купання Радхарані.
Першим духовним учителем Крішна Даса Кавіраджа можна вважати Господа Нітьянанду. Також він прийняв Госвамі Шрі Рупу, Шрі Санатану, Шрі Дживу, Шрі Рагхунатху Бхату та Шрі Гопала Бхату своїми шикша гуру. Духовне посвячення він отримав від Шріли Рагхунатхи Даси Госвамі. Безпосереднім учнем Шріли Крішна Даса Кавіраджа Госвамі був Шріла Наротама Даса Тхакур, учнем якого у свою чергу став Шріла Вішванатха Чакраварті.
Шріла Вішванатха Чакраварті Тхакура дав духовну посвяту Шрілі Джаганатсі Дасу Бабаджі, який став духовним учителем Шріли Бхактивіноди Тхакура. Той у свою чергу прийняв в учні Шрілу Гауракішору Дасу Бабаджі, згодом – духовного вчителя Його милості Вішнупади Шріли Бхактісідханти Сарасваті Госвамі Махараджа, духовного лідера нашого руху. (Коментар Його Божественної Милості Бхактіведанти Свамі Шріли Прабхупади, «Шрі Чайтанья Чарітамріта», розділ 1 «Духовні наставники»).
Шріла Крішнадаса Кавіраджа Госвамі був великим знавцем шастр. Це видно з його філософських праць, що збереглися до нашого часу: “Шрі Говінда Ліламріта”, “коментар до Крішна Карнамріти” (“Шаранга Рангада”), “Шрі Чайтанья Чарітамріта”. У Прартхані Шрі Наротама Даса Тхакура пише: “Крішна Даса Кавірадж – знавець серед відданих. Його Говінда-Ліламріта перетворює каміння на сльози, але, на жаль, мій розум не захопився нею”.
Вченими-сучасниками Крішнадаса Кавіраджа та його попередниками вже було написано кілька біографічних робіт про життя Шрі Крішна Чайтаньї. Вони включали: “Шрі Чайтанья-каріту”, написану Мурарі Гуптою, “Чайтанья-мангалу”, автором якої був Локана Даса Тхакура, та “Чайтанья-Бхагавату”. Остання робота цінувалася дуже високо. Вона була написана Вріндавана Дасом Тхакуром, який вважався незаперечним авторитетом у пізнаннях про життя Господа Чайтаньї. Незважаючи на це, під час написання “Чайтанья-Бхагавати”, автор, побоюючись, що твір буде занадто об’ємним, майстерно уникав багатьох подій, пов’язаних із Господом Чайтаньєю, що особливо стосуються останнього періоду його життя. Бажаючи почути розповіді про ці пізні ігри Господа, віддані звернулися з проханням до Крішнадаса Кавіраджа написати книгу, яка проллє світло на невідомі епізоди з життя Чайтаньї Махапрабху.
На їхнє прохання, запитавши дозвіл у Локанатхі Госвамі та Шрі Рагхунатхі Бхати Госвамі, та отримавши благословення Божества Мадана-Мохана у Вріндавані, він почав роботу над Чайтанья-Чарітамритою. Шрі Локанатха Госвамі сказав Шрі Кавіраджу, що бажає залишитися в цій книзі не згаданим, саме тому в “Шрі Чайтанья Чарітамріті” немає відомостей про Локанатху Госвамі.
Писати “Чайтанья-Чарітамріту” Крішна Даса Кавіраджа почав у дуже похилому віці, коли здоров’я його вже сильно похитнулося, про що він сам говорить у тексті: “Я став занадто старий тепер і вражений недугою. Мої руки тремтять, коли я пишу ці рядки. Я нічого не пам’ятаю та погано бачу. Але, незважаючи на це, я пишу, і це велике диво!”

Перед тим як розпочати написання книги, Крішнадаса прийшов до божества Мадана-мохана у Вріндавані і почав просити дозволу виконати прохання вайшнавів. На очах у всіх, хто знаходився у храмі, гірлянда божества впала з його шиї. Пуджарі Мадана-мохана взяв гірлянду і надів її на шию Крішнадаси. Прийнявши її як символ згоди та благословення божества, Крішнадаса приступив до роботи. Те, що він завершив роботу над найбільшою літературною перлиною Індії в таких виснажливих аскезах, є великим дивом в історії літератури та воістину Милістю Господа Крішни по відношенню до всіх нас.

Біля Шьяма-кунди прямо поряд з Рагхунатха Бхаджан-Кутіром також знаходиться бхаджан – кутір Крішнадаса Кавіраджа Госвамі, де він писав деякі частини “Чайтанья-Чарітамріти”. У Враджа-лілі Крішна Даса Кавіраджа виступає в образі Кастурі-манджарі, однієї з восьми найближчих і головних слуг Шріматі Радхарані. Його самадхі знаходиться в Радха-Кунді, і згідно з деякими відомостями в Храмі Радхі-Дамодара. Вважають, що вічна форма Крішнадаса в лілах Крішни – Ратнарекха-манджарі або, згідно з іншими джерелами, – Кастурі-манджарі.