ШРІ КРІШНА ДЖАНМАШТАМІ

“Коли релігія на землі занепадає і починає панувати безбожність, Я сходжу Сам, о нащадку Бхарати. Щоб звільнити праведників і покарати негідників, Я Сам з’являюся на Землю з епоха в епоху” (каже Господь Крішна Арджуні, “Бхагавад-гіта”, гл. 4, текст 7-8.)

Коли настав час появи Господа Крішни, всі сузір’я зайняли найсприятливіший стан. У цей момент всюди – на сході, на заході, на півдні та на півночі – встановилася атмосфера миру та процвітання. У небі видно було сприятливе поєднання зірок, а на землі – в усіх містах і селах, на пасовищах та в думках людей – запанувало щастя. («Джерело вічної насолоди», гл. 3.)

Шрі Крішна Джанмаштамі – день появи Господа Крішни. Господь Крішна з’явився на нашій планеті, але не слід думати, що Він народився так само, як ми народжуємося. Існує 8400000 видів життя, і поки ми існуємо в матеріальному світі, ми перероджуємось з одного виду в інший знову і знову. Народження Крішни має іншу природу. Тому Крішна каже, що Його народження слід сприймати не як звичайне, а як особливе явище. Той, хто це розуміє, негайно звільняється від тенет матеріального світу. Як зрозуміти цю істину? “Бхагавад-гіта” пояснює це.

Той, хто хоче пізнати Бога, Крішну, воістину, а не поверхнево, стає на шлях відданого служіння – бгакті. Бгакті, віддане служіння Крішні, таке чудове! Святкування Джанмаштамі – теж бгакті. Джанмаштамі святкують усі індуси, незалежно від того вайшнави вони чи ні. Свято відзначається у кожному будинку, так само, як у західних країнах святкують Різдво.

Навіщо Бог приходить на землю? Для того, щоб явити всьому світу Свої сповнені насолодою ігри. Будь-яке народження – це таємниця. Якою ж таємницею є народження Ненародженого? Поява Неявленого. Господь є всюди, але хто може розпізнати Його між атомами чи фотонами світла? Тому Господь каже, що варто лише людині пізнати цю таємницю, як визволення не змусить себе довго чекати.

Наше спілкування зі світом відбувається за допомогою органів чуття. Очі взаємодіють із потоками світла, у яких видно ті чи інші форми, вуха вбирають звуки, ніздрі відчувають аромати. Проаналізувавши всі форми взаємодії органів чуття з об’єктами емоцій, ми зрозуміємо, що всі вони у свою чергу – об’єкт спостереження нашого внутрішнього «Я». Зумівши потім за допомогою Йоги побачити свій власний розум, ми усвідомимо, що наше «Я» не має нічого спільного з ним. Так ми приходимо до розуміння себе як спостерігача. Ми спостерігаємо цей світ через свої очі, вуха, мову і т.д., немов дослідник морських глибин, що поринув туди в батискафі. Замислившись над природою спостерігача і об’єкта спостереження, ми можемо зробити висновок, що спостерігач – живий, тоді як спостережуване свідомості не має. Проте весь світ здається нам живим. Це означає, що за цим світом стоїть Вищий Спостерігач, Вище Я, Вища Душа. Так ми переконуємось в існуванні Бога.

Весь матеріальний всесвіт – не що інше, як завіса, крізь яку душа може не бачити, не чути, не торкатися Господа. Тому, щоб явити Свою милість душам, що мешкають тут, Господь час від часу проявляє Себе. Його образ за природою відноситься до зовсім іншої категорії. У той час, як ми дивимося на світ крізь матеріальні органи чуттів, Господь охоплює поглядом усі всесвіти, включаючи й нашу планету, і робить Він це, зрозуміло, не за допомогою обмежених матеріальних інструментів, а за допомогою Своїх особистих органів чуттів, які мають зовсім іншу природу – природу духовну.

Усі діяння Господа та вічно звільнених душ, Його слуг – духовні. Його народження тут – це прояв Його вічної внутрішньої енергії, і всі віддані Господа також перебувають під заступництвом цієї енергії, яка дозволяє душі поринути у початковий стан вічності, знання та блаженства. Народження Крішни – подія унікальна. Це – свято душі, завжди вільної, люблячої та щасливої. Незважаючи на те, що на Землі цей день святкується раз на рік, він здатний повести душу у Вічність, туди, де немає страждань, народження і смерті, але є вічне життя та великий подвиг любові, де збуваються всі мрії, де вирує справжнє життя, де сміються та плачуть від щастя, де душа знаходить себе.