Початок посту: 19 грудня 2022 (пн) 7:54

Перервати піст: 20 грудня 2022 (вт) 7:55 — 10:35

САПХАЛА ЕКАДАШІ У ГРУДНІ 2022 (ПІСТ)

Юдгіштхіра Махараджа сказав: “О Шрі Крішно, як називається екадаші темної половини місяця пауша (грудень-січень)? Як дотримуватися його та якому Божеству поклонятися цього дня? Будь ласка, повідай мені це, Джанардано”.
Всевишній Господь мовив: “О найкращий з царів, оскільки ти хочеш слухати, Я повністю опишу тобі славу Пауша-Крішна екадаші.

Я не так задоволений жертвами чи пожертвуваннями, як дотриманням Моїми відданими повного посту в екадаші. Тому, щонайменше, треба постувати в екадаші, день Господа Харі.
О Юдхіштхіро, у повному зосередженні слухай славу Пауша-Крішна екадаші, що випадає на двадаші. Як я пояснив раніше, не треба робити відмінності між багатьма екадаші. О царю, на благо всього людства Я опишу зараз тобі спосіб дотримання Пауша-Крішна Екадаші. Пауші-Крішна екадаші відомий також як сапхала-екадаші. Цього дня треба поклонятися Господу Нараяні, Він є його правлячим Божеством. Потрібно слідувати описаним раніше способам посту. Як серед зміїв найкращий – Шеша-нага, серед пернатих – Гаруда, з жертвоприношень найкраще Ашвамедха-яг’я, а серед річок найкраща – Мати Ганга, серед богів – Господь Вішну найвеличніший, а з двічі народжених брахмани найкращі, так із усіх днів екадаші – найкращий. О перший з царів, народжений у династії Бгарати, той, хто суворо дотримується екадаші, стає дуже дорогий Мені, і звичайно ж, всіляко шанується Мною. Вислухай зараз, як Я опишу процес дотримання Сапхала екадаші.

У Сапхала екадаші Мій відданий повинен поклонятися Мені, пропонуючи свіжі фрукти відповідно до місця, часу та обставин, і медитувати на Мене як на всеблагу Вищу Особу. Він повинен піднести Мені плід джамбіру, гранат, бетель, кокосовий горіх, горіхи гуави, гвоздику, манго та різні види ароматичних прянощів. Також він повинен запропонувати Мені пахощі та світильник на гхі. Оскільки пропонування світильника в Сапхала екадаші особливо сприятливе, то відданий повинен намагатися не спати всю ніч.

Зараз, будь ласка, вислухай з неослабною увагою, які блага постування та проведення ночі без сну. О кращий з царів, жодне жертвопринесення чи паломництво не принесе блага, що дорівнює або перевищує благо від посту в Сапхала екадаші. Такий піст – особливо якщо не спати всю ніч – дасть щирому відданому той самий результат, що й аскетична практика протягом п’яти тисяч років. О леве серед царів, будь ласка, слухай уславлену історію цього екадаші.

Це сталося у місті Чампаваті, яким правив святий цар Махішмата. У нього було чотири сини. Старший із них, Лумпака, завжди був зайнятий дуже гріховною діяльністю – недозволеним сексом із чужими дружинами, азартними іграми, постійно спілкувався з відомими повіями. Своїми зловмисними вчинками він поступово розтратив багатство батька, царя Махішмати; також Лумпака став критикувати напівбогів та брахманів і щодня ганьбив вайшнавів. Зрештою, цар Махішмата, бачачи стан свого сина, вигнав його до лісу. Лумпака був такий гріховий, а цар такий розгнівний, що через страх перед ним навіть співчутливі родичі не стали захищати Лумпаку.

Здивований цим засланням, Лумпака замислився: “Батько вигнав мене, і навіть родичі не заперечували. Що мені тепер робити?” Він будував гріховний план: “Під покровом темряви я проникну в місто й викраду його скарби. Вдень я залишатимуся в лісі, а вночі повернуся до міста”. Думаючи так, він увійшов до темного лісу. Вдень він убивав багатьох тварин, а вночі крав у місті цінності. Городяни кілька разів заарештовували його, але зі страху перед царем вони його відпускали. Вони вирішили, що царевич через гріхи колишніх народжень втратив свої царські гідності й так гріховно вчиняє.

Хоча Лумпака був м’ясоїдом, він щодня їв також фрукти. Сталося так, що він жив під баньяновим деревом, яке дуже дороге Господеві Васудеві. Багато хто поклонявся цьому дереву як богу всіх рослин у лісі. В той час, коли Лумпака скоював стільки гріховних та негідних вчинків, настав Сапхала екадаші. Напередодні екадаші він провів усю ніч без сну, оскільки повітря було холодним, а його ковдра – тонкою. Холод не тільки вкрав у нього спокій, а мало вбив його. Коли зійшло сонце, він цокотів зубами й був майже в коматозному стані. Весь ранок того дня, в екадаші, він не міг вийти із заціпеніння.

Опівдні в Сапхала екадаші грішник Лумпака встав і зміг залишити своє місце під баньяновим деревом. Але з кожним кроком він спотикався. Він йшов лісом повільно та невпевнено, подібно до кульгавого, страждаючи від голоду й спраги. Лумпака був такий слабкий, що не зміг того дня вбити жодної тварини. Це змусило його зібрати деякі фрукти, що впали на землю. Коли він повернувся до баньянового дерева, сонце вже сідало.

Поклавши фрукти поруч із собою на землю, Лумпака заголосив: “О горе мені! Що мені робити? Дорогий тату, що сталося зі мною? О Шрі Харі, будь ласка, будь милостивий до мене й прийми ці фрукти! Він був змушений знову провести всю ніч без сну, але тим часом Верховна Особа Бога Мадхусудана залишився задоволений підношенням лісових плодів Лумпакою та прийняв їх. Ненавмисно Лумпака провів екадаші у повному пості, й це дозволило йому без додаткових перешкод знову здобути царство.

Вислухай, О Юдхіштхіро, що трапилося з сином царя Махішмати, коли лише частина отриманого блага пустила паросток у його серце.

Наступного дня, коли зійшло чудове сонце, перед Лумпакою з’явився чудовий кінь і зупинився біля нього. Одночасно з чистого неба раптово долинув голос: “Цей кінь твій, Лумпако. Осідлай його і негайно вирушай відвідати свою родину! О син царя Махішмати, милістю Господа Васудеви і завдяки дотриманню тобою Сапхала екадаші, твоє царство без подальших перешкод повернеться до тебе. Таке благословення, отримане тобою завдяки дотримання посту цього сприятливого дня. Зараз йди до батька та займи своє законне місце у династії”.

Вислухавши ці божественні слова, Лумпака скочив на коня й помчав у місто Чампаваті. Завдяки дотриманню Сапхала екадаші він став кращим царевичем, ніж раніше, й зміг зосередитися на лотосних стопах Верховної Особи Бога Харі. Інакше кажучи, він став Моїм чистим відданим.

Лумпака проявив батькові, цареві Махішматі, свою смиренну повагу й прийняв обов’язки царевича. Бачачи свого сина з вайшнавськими прикрасами та тілакою, цар Махішмата дав йому царство й Лумпака безперешкодно правив багато років. Щоразу, коли наставав екадаші, він поклонявся Всевишньому Господові з великою відданістю. З милості Шрі Крішни він отримав прекрасну дружину та чудового сина.

У старості він передав царство синові – так само, як отримав його від свого батька – а сам вирушив у ліс, служити Всевишньому Господу, керуючи розумом і почуттями. Очистившись від усіх матеріальних бажань, він залишив тіло й повернувся додому, назад до Бога, зайнявши місце біля лотосних стіп Господа Шрі Крішни.

О Юдхіштхіро, той, хто звертається до Мене, як Лумпака, повністю звільниться від тривог та жалкування. Безперечно, кожен, хто правильно дотримується цього великого Сапхала екадаші, – хай навіть ненавмисно, подібно до Лумпаки, – буде прославлений у цьому світі. Він повністю звільниться від смерті та повернеться на Вайкунтху, у цьому немає сумніву. Крім того, той, хто просто слухає прославлення Сапхала Екадаші, отримає ту ж нагороду, що й від здійснення Раджасуя-яг’ї, та принаймні потрапляє в наступному народженні на райські планети”.

Так закінчується розповідь про славу Пауша-Крішна екадаші, або сапхала екадаші, взяте з Бхавіша-уттара Пурани