У Крішна-Лілі брати Шрі Джагадіш та Шрі Хіранья були дружинами ведичних брахманів. Джагадіш Пандіт був майстерним танцюристом у Враджі на ім’я Чандрахас. Так само, як Чандрахас отримував задоволення від танців перед Господом Крішною, Джагадіш Пандіт танцював у трансцендентному екстазі у санкіртані зі Шрі Чайтан’єю. У дереві бажань чистої відданості Джагадіш Пандіт одночасно є гілками як Чайтан’ї, так і Ніт’янанди. Через Джагадішу Пандіта звучала духовна пишнота всюди, куди б він не йшов. І Господь Ніт’янанда був його основним джерелом божественного натхнення.

Шрі Джагадіш Пандіт народився в сім’ї великих відданих Господа Вішну. Після відходу з життя своїх батьків Джагадіш Пандіт разом із дружиною та молодшим братом поїхав жити на берег Ганги. Вони оселилися в Маяпурі, в будинку неподалік Шрі Джаганатхи Мішри, батька Господа Чайтан’ї. Шрі Джагадіш Пандіт і його дружина Духкхіні Мата мали таке ж почуття, що й Джаганатхf Мішра з його дружиною. Духкхіні Мата годувала Німая своїми грудьми.

У дні екадаші маленький Німай плакав і просив: “Якщо ви не хочете, щоб я помер, негайно відведіть мене до будинку двох брахманів, Джагадіші та Хіран’ї. Вони чисті віддані, й вони підготували чудовий дар Господу. Вони самі дотримуються посту в екадаші, але Господь Вішну не пов’язаний з такими суворими обмеженнями. Він їсть те, що хоче. І тільки якщо я з’їм прекрасного Вішну-прасада, який ці віддані приготували для підношення Йому, я зможу жити, інакше – ні”.

А одного разу маленький Гаура Харі плакав не перестаючи. Усі питали: “Малюче, чому ти так плачеш? Скажи, і ми дамо тобі те, що хочеш”. Хлопчик сказав: “Сьогодні екадаші. У будинку Хіран’її та Джагадіші приготували багато чудових підношень бхоги. Якби я зміг з’їсти всі ці смаколики, я був би дуже щасливий”. Всі були здивовані, чуючи такі нездійсненні вимоги хлопчика. Всі були здивовані почути такі слова від дитини і, посміхаючись, знизували плечима: “Звідки дитина знає, що таке Екадаші?” Коли Джагадіш і Хіран’їя почули ці слова хлопчика, вони були такі задоволені, що дозволили малюкові їсти всю бхогу, запропоновану Господу, скільки захоче, незважаючи на те, що це було в Екадаші – день, коли віддані утримуються від зернових.

Джагадіш та Хіран’я були великими друзями Джаганатхи Мішри. І вони знали, що це сам Верховний Господь Шрі Харі прийшов до їхнього дому. Таким чином вони були більш ніж раді задовольнити будь-які вимоги Шрі Гаура Харі. Тому вони жартома сказали хлопчику: “Ти можеш з’їсти все, що приготовлено!” І коли маленький Гауранга вдосталь наївся рису, Джагадіш і Хіран’я побачили Самого Крішну, який проявивися перед ними, у формі хлопчика. Він мав обличчя темно-синього кольору, Його сяйво було таким яскравим, як спалах блискавки, а Його голова була прикрашена красивим павичевим пером. Побачивши цю прекрасну форму, Хіран’я та Джагадіш переповнилися трансцендентного екстазу і, здійнявши руки до небес, захоплено закричали: “Харі! Харі!”

Шрі Гаура сундара попросив Джагадішу Пандіта проповідувати славу святого імені Крішни у Джаганатха Пурі. На прохання Махапрабху, він вирушив у Пурі й там, отримавши дозвіл від Господа Джаганатхи, приніс Шрі Мурті Джаганатхадева до Надії, де Божество і було встановлено. Господь побажав залишитися там, а пізніше Крішнагарський цар на ім’я Крішначандра збудував для нього храм. Кажуть, що Джагадіш Пандіт ніс божество на палиці через плече, і зараз ця палиця досі перебуває у цьому храмі.

І Господь Чайтан’я, і Господь Ніт’янанда часто бували в селі Джашора, де жив Джагадіша Пандіт, та проводили там нестримні санкіртани та маха-бенкети. У храмі в Джашора Грама є божества Джаганатха Діва, Шрі Радха-Валабха та Гаура-Гопала. Божество Гаура-Гопала золотистого кольору. Відома така історія про появу божества Гаура-Гопала у храмі. Говорять, що це божество було встановлено дружиною Джагадіші Пандіта, Шрі Дукхіні Деві. А це було так. Одного разу, після проведення багатоденної санкіртани, Господь Чайтан’я збирався вирушити до Пурі. Дружина Джагадіші Пандіта була сповнена болем майбутньої розлуки. І тоді, побачивши її щирий сум, Шрі Гауранга дав їй мурті Гаура-Гопала, кажучи: “Я вічно буду у вашому домі у формі цього божества”.