У «Шрімад-Бхагаватам» (8.8) так йдеться про появу Лакшмі-деві: «Потім (це трапилося під час збивання молочного океану) з’явилася богиня процвітання… у якої немає іншого бажання, окрім як дарувати насолоду Верховній Особі Бога. Вона сяяла яскравіше за блискавку, яка своїм спалахом може осяяти мармурову гору Саудамані. Її незрівнянна краса, стрункість, юність, сяйво, що йшли від неї, і величність пробудили у всіх: у напівбогах, демонах і людях – бажання володіти нею. Ніхто не залишився байдужим до неї, бо вона є джерелом усіх багатств.

Цар небес Індра посадив богиню процвітання на гідне місце. Священні річки, такі як Ганга і Ямуна, прийняли людську подобу і піднесли богині процвітання, Лакшмі, свої чисті води в золотих глечиках. Земля в образі жінки зібрала всі цілющі трави і рослини, необхідні для ритуалу омовіння Божества. Уособлена Весна зібрала все, що з’являється навесні, в місяці чайтра і вайшакха (квітень і травень) … Океан, скарбниця всіх дорогоцінних каменів, підніс верхню і нижню частини жовтого шовкового вбрання. А Варуна, король вод, подарував їй гірлянди, навколо яких вилися шестиногі джмелі, сп’янілі медом».

Лакшмі Деві – богиня щастя та процвітання. Через неї Господь дає нам усе найсприятливіше. Лакшмі зазвичай зображується і описується як богиня незвичайної краси, що стоїть на лотосі і тримає лотос у кожній із двох рук. Можливо, тому її називають також Падма чи Камала. Її також називають шрійам, і це означає, що вона має шість надбань – багатство, силу, вплив, красу, знання і самозречення. Вона прикрашена гірляндою із лотосів. Її колір описується по-різному: як темний, рожевий, золотисто-жовтий чи білий. Разом із Вішну вона зображується лише з двома руками. Коли їй поклоняються в храмі (окремі храми для Лакшмі досить рідкісні), то там вона зображується на троні у вигляді лотоса, на якому сидить, при цьому має чотири руки, в яких тримає падму (лотос), шанкху (раковину), амріт-калаш (посудина з нектаром безсмертя) і плоди більви (дикої яблуні). Іноді замість більви вона тримає махалунгу (лимон).

Тепер можна спробувати пояснити, що ховається за цією у вищій мірі символічною картиною. Якщо Лакшмі зображується темною за кольором (колір грозової хмари), це вказує на те, що вона – дружина Вішну, темноликого Бога. Якщо вона зображується золотисто-жовтою, це означає, що вона є джерелом будь-якого багатства. Якщо вона білого кольору, це означає чисту форму пракріті (природи). Рожевий колір, найбільш загальноприйнятий, відбиває її співчуття всім істотам, оскільки вона – Мати всього сущого.

Лакшмі уособлює не тільки удачу та багатство, а й чистоту. Тому в традиційних індійських сім’ях перед Лакшмі-Пуджею прийнято проводити генеральне прибирання будинку. Адже в першу чергу Лакшмі прийде до того будинку, який ідеально чистий та прибраний! «Ортодоксальні» індуси навіть проводять церемонію поклоніння мітлі, накладдаючи на неї пасту з куркуми та кіноварі.

Крім того, цього дня прийнято одягати новий одяг і позбавлятися старої. Як згадує Шріла Прабхупада: «Раніше гріхастхи (домогосподарі), прийнявши обмивання, викидали свої прикраси та одяг – щоб їх могли підібрати та використовувати жебраки. І вдягнути нові… Я бачив це у дитинстві. Як тільки проводилася нова пуджа (обряд поклоніння), одягали новий одяг… Лакшмі-пуджа, Картика-пуджа… Я пам’ятаю це – на Лакшмі-пуджу всі одягали новий одяг. Принаймні діти. Діти та дружина… А скільки коштував одяг? Копійки. Одна рупія чотири анни, одна рупія шість анн – за пару. Тож я це пам’ятаю».

Шріла Прабхупада пише: «Хто в цьому світі не хоче володіти багатством і красою і користуватися визнанням, яке приходить до будь-кого, хто багатий і красивий? Під матеріальним благополуччям мається на увазі гроші, краса і становище в суспільстві – і все це може прийти до них з милості богині процвітання. Але вона ніколи не буває одна… Богиня процвітання належить Верховному Господу і дарує насолоду тільки Йому. Якщо людина хоче домогтися прихильності богині процвітання, вона повинна прийняти її разом з Нараяною… Віддані, які постійно служать Нараяні…, легко знаходять прихильність богині процвітання, але матеріалістичні люди, які прагнуть милості богині процвітання лише для того, щоб володіти нею і насолоджуватися, неминуче терплять поразку» (Бхаг., 8.8.9, ком.).

Але слід пам’ятати ще й те, що Лакшмі є взірцем вірності та відданості Господу. Шріла Прабхупада пише (Бхаг., 8.9.14, ком.), що на Вайкунтху, у духовному світі, Лакшмі забезпечує Верховного Господа і Його відданих усім необхідним. Верховний Господь завжди задоволений Своєю дружиною – богинею процвітання, яка тримає в руці лотос. Тому, безперечно, вона заслуговує на шанування ще й за це. І Лакшмі-пуджа – чудова нагода висловити свою повагу цій великій відданій і попросити в неї благословення на таку саму вірність Господу, яка є в неї.