Шріла Лочана дас Тгакур народився в сім’ї брахмана, який жив у Радха-деші, в Махакумарі, неподалік Катви, що в окрузі Бурдхаман, в Бенгалії. Коли він був лише маленьким хлопчиком, йому пощастило зустріти відданих Шрі Гауранги. Його гуру був Нарахарі Шаракара Тхакур. Батька Шріли Лочани даса звали Шрі Камалакара дас. Ім’я матері було Шрі Садананді. Лочана дас був єдиним сином у батька, тож батьки дуже тішилися ним. Добру частину свого життя він прожив у будинку діда та бабусі. У розквіті юних років він вирушив у Шрі-Кханду, де зустрів свого гурудева, Шрі Нарахарі Шаракара Тгакура. Він прожив там деякий час, а потім отримав настанови про кіртан.

Лочана дас Тгакур написав “Чайтан’я-мангалу”, в якій описані ігри Господа Чайтан’ї, які не розкриті на сторінках робіт Вріндавана даса Тгакура та Крішна даса Кавіраджа. Зокрема, він згадує надзвичайно зворушливу бесіду, що відбулася між Шрі Гаурасундарою та Вішнупрією-деві увечері, за день до прийняття ним санньяси. Раніше поети Бенгалії складали священні пісні та вірші у різних формах класичних рим та розмірів, що називалися панчалі. Особливо стиль панчалі використовувався для прославлення Господа. Шріла Лочана Даса Тгакур скористався цією формою віршування під час написання своєї знаменитої роботи, “Шрі Чайтан’я-мангали”. У панчалі використовуються п’ять різних пісенних стилів. Будучи талановитим музикантом, Лочана дас розповів про ліли Махапрабху в напрочуд поетичних образах, сповнених натхненням. Звичайні люди могли легко зрозуміти божественні якості, виявлені у характері Шрі Чайтан’ї, які пробуджували їх релігійні почуття. Як віддані зазвичай повторюють ведичні історії Рамаяни і Махабхарати, гаудія-вайшнави, що мандрують Бенгалією, досі повторюють історії з “Чайтан’я-мангали”.

Крім цього, Лочана дас Тгакур написав безліч пісень, що прославляють Шрі Чайтан’ю Махапрабху, Шрі Ніт’янанду Прабху та Гаурідаса Пандіта. Лочана дас підкреслював, що рагануга-бхакті слід практикувати, прийнявши притулок Гададхара Вріндаванешварі, що дозволить досягти према-бхакті Радха-Говінди.

Шріла Бхактісидханта Сарасваті Тгакур друкував і розповсюджував “Чайтан’я-мангалу” Лочана даса Тгакура. Шрилі Прабгупаді дуже подобалися його бхаджани. Якось він співав Парама Каруна, поринувши в океан гауранга-преми. Прабхупада написав великий коментар на цей бхаджан. “Лочана дас просить кожного, кого зустрічає: “Мій любий брате, просто поклоняйся Господу Чайтан’ї та Ніт’янанді з твердою вірою та переконаністю. Не думай, що це оспівування та танець не приведуть тебе до заповітної мети. Це обов’язково станеться. У цьому запевняє нас Господь Чайтан’я Махапрабху – людина зможе набути досконалості завдяки цьому процесу. Тому повторювати святе ім’я слід із твердою рішучістю та переконанням”.

Його самадхі знаходиться в районі 64 самадхі у Вріндавані.