ПАВІТРОПАНА ЕКАДАШІ В СЕРПНІ 2024 (ПОСТ) 16 СЕРПНЯ

Юдгіштхіра Махараджа сказав: “О Мадхусудана, той, Хто вбив демона Мадху, будь ласка, будь милостивий до мене і опиши екадаші двох світлих тижнів місяця шравана (липень-серпень)”.

Всевишній Господь, Шрі Крішна відповів: “Добре, о царю, Я з радістю розповім тобі його славу, бо просто слухаючи про цей священний екадаші, людина отримує те ж благо, що і від жертвопринесення коня.

На зорі Двапара-юги жив цар на ім’я Махіджіта, який правив царством Махішматі-пурі; у нього не було сина і тому все царство здавалося йому безрадісним. Сімейна людина без сина не знаходить щастя ні в цьому житті, ні в наступному (1). Дуже довго цар намагався отримати його, але безуспішно. Дивлячись на роки, що пролітають, цар дуже стривожився. Якось він сказав у колі своїх радників: “Я не вчиняв гріхів у цьому житті, в моїй скарбниці немає багатств, здобутих нечесним шляхом. Я ніколи не зазіхав на шанування напівбогів або брахманів. У війнах з іншими царствами я дотримувався правил і розпоряджень військового мистецтва і дбав про підданих, як про своїх дітей. Я карав навіть родичів, якщо вони порушували закон, і якщо мій ворог був вихований і релігійний, я вітав його. О двічі народжені, хоча я релігійний і дотримуюся приписів Вед, у моєму домі немає сина, милостиво відкрийте мені причину цього”.

Вислухавши царя, брахмани порадилися і задля його блага відвідали ашрами великих святих. Зрештою, вони прийшли до мудреця, який був аскетичний, чистий, самозадоволений і суворо дотримувався обітниць посту. Він повністю володів почуттями, переміг гнів і був досвідчений у виконанні приписаних обов’язків. Звичайно ж, цей великий мудрець був обізнаний у Ведичних законах і тривалість його життя дорівнювала життю самого Господа Брахми. Його звали Ломаша Ріші і він знав минуле, сьогодення та майбутнє. По завершенню кожної калпи з його тіла випадала одна волосина (2). Брахмани-радники царя з великою радістю наблизилися до нього і один за одним висловили свою шанобливу повагу.

В захваті від цієї великої душі радники царя Махіджіта висловили йому свою шану і з великою повагою сказали: “Тільки завдяки величезній удачі, мудрець, ми змогли побачити тебе”.

Ломаша Ріші запросив їх сісти і сказав: “Милостиво відкрийте мені, навіщо ви прийшли сюди. Що ви хочете від мене? Я маю зробити все, щоб вирішити ваші проблеми, бо у таких святих, як я тільки одна мета: допомагати іншим. У цьому немає сумніву”(3).

Представники царя сказали: “Ми прийшли до тебе, о великий мудрець, щоб просити допомогти нам вирішити дуже серйозну проблему. О мудрець, ти подібний до Господа Брахми. Звичайно ж, у всьому світі немає більшого мудреця. У нашого царя Махіджита немає сина, хоча він підтримує і захищає нас, як своїх синів. Бачачи, що без сина він такий нещасний, ми дуже засмутилися, о мудрець, тому вирушили до лісу, щоб провадити аскезу. На наше щастя ми потрапили до тебе. Завдяки даршанам з тобою, виконуються бажання та справи всіх. Тому ми смиренно просимо тебе розповісти, як наш цар може отримати сина”.

Вислухавши їх, Ломаша Ріші на мить поринув у глибоку медитацію і побачив минуле життя царя. Потім він сказав: “У минулому житті ваш правитель був торговцем, і, вважаючи своє багатство недостатнім, здійснював гріховні вчинки. Торгуючи, він подорожував багатьма селами. Якось опівдні, наступного за екадаші, він відчував у дорозі сильну спрагу. Він підійшов до гарного ставка на краю села, але туди якраз підійшла корова з нещодавно народженим телям, через спеку вони також відчували сильну спрагу, але коли вони почали пити, торговець грубо відштовхнув їх і напився сам. Ця образа корови і теляти призвела до того, що у вашого царя тепер немає сина. Але добрі справи, вчинені ним у минулому житті, дали йому правління мирним царством”.

Вислухавши це, царські радники запитали: “О ріші, ми чули з Вед, що можна знищити вплив минулих гріхів, знайшовши благословення, будь милостивий і дай нам повчання, як знищити гріхи царя; будь ласка, вияви йому свою милість, нехай у його сім’ї народиться царевич”.

Ломаша Ріші сказав: “У світлій половині місяця шравана є екадаші, що називається Путрада. Цього дня всі ви, включаючи вашого царя, повинні тримати піст та не спати всю ніч, суворо дотримуючись правил і розпоряджень. Потім ви повинні передати цареві благословення, отримане дотриманням цього посту. Якщо ви дотримуватиметеся цих моїх настанов, він незабаром здобуде хорошого сина”.

Всі радники царя дуже зраділи, почувши від Ломаші Ріші ці слова, і відповідно до його настанов усі жителі Махішматі-пурі, так само як і цар, тримали піст в екадаші, а наступного дня, в двадаші, жителі передали йому набуте благословення. Завдяки цьому цариця завагітніла і невдовзі народила чудового сина”.

“О Юдгіштхіра, – завершив Господь Крішна, – таким чином, екадаші світлої половини місяця шравана став відомий як Путрада (“той, що дарує сина”). Кожен, хто бажає щастя в цьому світі та наступному, звичайно ж, повинен дотримуватися посту, уникаючи зернобобових цього дня. Хто б не слухав прославлення Путрада екадаші, без сумніву, повністю очиститься від усіх гріхів, отримає в нагороду сина і після смерті досягне небес”.

Так закінчується розповідь про славу Шравана-шукла екадаші, або Путрада екадаші, з Бхавіша-утара Пурани.

Примітки:

  1. На санскриті “син” – “путра”. “Пу” – назва одного з видів пекла, а “тра” означає “звільняти”. Таким чином, слово “путра” означає “той, хто рятує з пекла під назвою Пу”. Тому кожна одружена людина повинна мати хоча б одного сина та правильно навчати його. Так батько може бути звільнений від пекельних умов життя. Але ця вказівка ​​не стосується щирих відданих Господа Вішну, Крішни, оскільки Господь стає їхнім сином, батьком та матір’ю. Крім того, Чанакья Пандіт каже: “Істина – моя мати, знання – мій батько, передбачені обов’язки – брат, милосердя – друг, спокій – дружина та прощення  – мій син. Це шість членів моєї родини”. Серед двадцяти шести основних якостей відданого Господа прощення є найважливішим. Тому відданому треба дуже намагатися розвинути цю характеристику. Тут Чанакья каже “прощення – мій син”, а тому відданий Господа, навіть якщо він і знаходиться на шляху зречення, може дотримуватися Путрада екадаші і молитися про отримання “сина”.
  2. Одна калпа, або 12 годин Господа Брахми, дорівнює 4320000000 рокам.
  3. Ломаша Ріші має всі хороші якості, тому що він відданий Господа. Як про це говориться в Шрімад-Бхагаватам [5.18.12]: “У тій людині, яка непохитно служить Крішні, проявляються всі добрі якості Крішни та напівбогів. Однак у невідданого Верховної Особи Бога немає хороших якостей, тому що він через діяльність свого ума загруз у матеріальному існуванні, зовнішній енергії Господа”.